Спецпроект

Проект про "український націоналізм" пройшов у Сейм

Сенатори правлячої партії "Закон і справедливість" не погодилися відкликати з Сейму законопроект про заборону пропаганди комунізму або іншого тоталітарного устрою, в тому числі, "литовського і українського націоналізму".

Про це повідомляє Мультимедійний портал українців Польщі PROstir.pl

Законопроект наприкінці минулого року розкритикували представники української нацменшини у Польщі. На їхню думку, прийняття такого закону відкриє двері до демонтажу більшості українських пам’ятників на території Польщі.

Спікер польського Сенату Станіслав Карчевський намагався відкликати законопроект з парламенту, проте програв із сенаторами. У додатку партійні колеги звинуватили його в діях "під тиском з боку інших столиць".

 Сесійна зала Сенату Республіки Польща

Автор суперечливої поправки про заборону "українського і литовського націоналізму", сенатор Єжи Червінський захищав законопроект — повідомляє у четвер "Gazeta Wyborcza".

"Чи щось змінилося в міжнародному оточенні Польщі за останні два місяці, що ми мусимо давати задній хід?" — запитав він 21 лютого на спільному засіданні трьох комітетів Сенату, які розглядали прохання Карчевського про відкликання закону. 

Сенатор Єжи Червінський

Джерело: Wiki

Єжи Червінський також припустив, що причиною зміни рішення про закон був тиск з боку інших країн:

"Чи ми скасовуємо закони після втручання українського посла в Польщі? Чи ми тут самостійно приймаємо рішення, чи, як це було раніше, під тиском інших столиць? Раніше була Москва, потім Берлін, а тепер Київ! — обурювався Є. Червінський. — Або ми є Сенатом суверенної Польщі, або ні".

Історик і сенатор "Права і справедливості" Ян Жарин також припустив, що спікер прийняв рішення після переговорів з "трьома суб’єктами: посольствами Литви, України та Німеччини".

"Чи не постраждає престиж Сейму і Сенату, коли обидві палати прогнуться під зовнішнім тиском?" — запитував сенатор Жарин.

Спільна комісія відхилила прохання спікера про відкликання суперечливого законопроекту. У вівторок цього пункту не було на порядку денному.

Таким чином, долю законопроекту вирішуватимуть депутати Сейму.

Нагадуємо: Законопроект, внесений депутатом Томашем Жимковським, передбачає зміни до тексту чинного закону про Інститут національної пам'яті Польщі.

Статтю 1 пропонується доповнити пунктом 2а в такій редакції:

"Злочинами українських націоналістів та українських формацій, що колаборували із ІІІ Рейхом, у визначенні закону, є дії, здійснені українськими націоналістами у 1925-1950 роках, які полягають у застосуванні насильства, терору або інших форм порушення прав людини проти як окремих особистостей, так і груп населення, а особливо – проти населення польського.

Злочином українських націоналістів та українських формацій, що колаборували із ІІІ Рейхом є також участь у винищенні єврейського населення та геноциді громадян ІІ Речіпосполитої Польської на теренах Волині і Східної Малопольщі".

Це дозволитьрозширити коло випадків, які підпадають під санкції статті 55 чинного закону:

"Кримінальна відповідальність за публічне і всупереч фактам заперечення злочинів.

Той, хто публічно і всупереч фактів заперечує злочини, про які ідеться у ст 1. […] підлягає штрафу або позбавленню волі на термін до 3-х років".

Відповідно, за заперечення участі "українських націоналістів і українських формацій, що колаборували з ІІІ Рейхом" можна буде одержати штраф або й сісти за ґрати на три роки. Жодної відповідальності за заперечення польської участі в Голокості чи інших злочинах Другої світової війни законопроектом не передбачено.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?