Посол Польщі дезавуював слова Качинського про "Культ Бандери"

Україні та Польщі необхідно думати про майбутнє, а питання Степана Бандери – це минуле.

Про це заявив Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло, повідомляє LIGA.net

Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пєкло

"Це історія. Історія важлива для поляків і для українців. Але є також майбутнє, і майбутнє важливіше. Нам потрібно думати про майбутнє. Качинський теж думає про майбутнє…

Багато хто, напевно, вже забув, як він під час Революції гідності був на Майдані і кричав "Слава Україні!".

Це яскравий приклад того, що він проукраїнський, а не навпаки." 

Такими словами посол відповів на запитання журналістів, як можна розцінювати нещодавню заяву польського політика Ярослава Качинського про те, що "Україна не увійде до Європи з Бандерою".

Ян Пєкло наголосив, що питання героїзації Степана Бандери в Україні жодним чином не вплине на відносини між Україною та Польщею.

Нагадуємо, нещодавно голова польської партії влади "Закон і Справедливість" Ярослав Качинський заявив, що прославляння лідера ОУН Степана Бандери може створити перешкоди у справі інтеграції України в Європу. Крім того, Качинський заявляв, що відносини між Україною та Польщею під питанням через позитивне ставлення України до УПА.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.