Делегацію польських депутатів до Білорусі очолить шанувальник "проклятих солдатів"

Делегація польсько-білоруської парламентської групи Сейму Польщі на чолі зі скандальним депутатом планує відвідати Білорусь.

Про це повідомляє  білоруська служба "Радіо Свобода". Йдеться про співголову групи 27-річного Адама Андрушкевича.

Андрушкевича обрали до Сейму від "Kukizʼ15". До того він був віце-головою націоналістичної організації "Всепольська молодь" і членом крайньо правого "Національного руху".

У березні 2016 року Адам Андрушкевич взяв участь у Гайнівському марші на честь післявоєнного польського антикомуністичного підпілля ("проклятих солдатів"). Одним із героїв акції був Рамуальд Райс ("Бурий"), командир загону на Білосточчині, відповідальний за спалення білоруських сіл та їх мешканців на Підляшші.

Повернувшись із маршу Андрушкевич сфотографувався на фоні будинку в селі Буди, який належитьмісцевому білорусу Сергію Нічипоруку. Його сім'я, зокрема троє братів, стали після війни жертвами загону "Бурого". Знімок депутата викликав скандал у Польщі. 

Супровідний підпис: "Атмосфера Підляшшя, на зворотному шляху з Гайнівського маршу пам'яті "Проклятих солдатів"

Згідно з висновком польського Інституту національної пам’яті, злочини загону мали ознаки геноциду.

Двостороння польсько-білоруська парламентська група виникла в польському Сеймі минулого року. До її складу ввійшли представники всіх політичних партій, представлених у парламенті.

У польському Сеймі також діє парламентська група у справах Білорусі, яка багато років відповідала за контакти з білоруською демократичною спільнотою.

Ромуальд Райс-"Бурий" (ліворуч). Фото: be-tarask.wikipedia.org

Її голова, депутат ліберальної партії "Громадянська платформа" Роберт Тишкевич, відмовився від коментарів, додавши, що не знає деталей візиту.

Першопочатково, візит було заплановано на 15—17 лютого. Але, як повідомив голова білорусько-польської групи при Палаті представників Національних Зборів Республіки Білорусь Андрій Наумович, на прохання польського боку візит перенесли на березень.

ДОВІДКА:

Ромуальд Райс, псевдо "Бурий" (1913-1950) - командир 5-ї (3-ї) Віленської бригади Армії Крайової (1945) і Національного військового об'днання (1945-1946).

У січні-лютому 1946 року його загін здійснив масове вбивство 79 білорусів на сході Польщі. Заарештований комуністичною владою в 1948 році й за два роки страчений в Білостоці. У 1995 році суд Варшавської військової округи скасував вирок для Райса.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.