Спецпроект

АНОНС: У Вінниці відкриється виставка про польських Правдеників народів світу

28 березня у Вінниці відкриється виставка "Самаритяни з Маркової", присвячена польській родині Ульмів — Праведникам народів світу.

Родина Вікторії і Юзефа Ульмів пожертвували своїм життям, рятуючи інші. Трагічна історія цієї родини стала поштовхом до створення у селі Марковій, де мешкали Ульми, Музею поляків, котрі віддали своє життя, рятуючи євреїв під час окупації Польщі нацистами у період Другої світової війни.

Віддаючи шану цим людям, Генеральне Консульство Республіки Польща у Вінниці вирішило поділитися героїчною і водночас жахливою історією цієї сім'ї з українською спільнотою.

 

У 1939 році в селі Марковій Ланцутського повіту Підкарпатського воєводства мешкало тридцять родин євреїв, близько 120 осіб. Влітку та восени 1942-го більшість з них було розстріляно гітлерівцями. Але частину євреїв сховали у себе сусіди поляки.

Однією з таких родин були Ульми. Попри те, що вони самі мали шестеро дітей, Ульми прихистили під своїм дахом ще дві єврейські родини — Гольдманів та Шаллів, загалом вісім осіб.

У ті часи за будь-яку допомогу євреям окупанти застосовували смертну кару. Але, незважаючи на загрозу страти, Ульми продовжували переховувати у себе приречених на знищення єврейських сусідів.

У 1944 році на Ульмів донесли німецьким поліцаям, і 24 березня цього ж року родину та євреїв, яких вони переховували, розстріляли.

Вікторія Ульма була на дев'ятому місяці вагітності, найстаршій донечці Ульмів, Станіславі, було 8 років. Батьків було вбито на очах дітей перед власним будинком. Дві єврейські сім'ї розстріляно всередині будинку.

У 1995 році Вікторію і Юзефа було зараховано до Праведників народів світу, а в березні 2016 року. в селі Марковій відкрито Музей, присвячений усім полякам, які відчайдушно рятували євреїв та заплатили за це своїми життями та життями своїх дітей.

У відкритті візьмуть участь представники Інституту національної пам'яті Польщі.

28 березня, вівторок, 17.00

Місце: Вінницький обласний краєзнавчий музей, Вінниця вул. Соборна, 19.

Організатори: Генеральне Консульство Республіки Польща у Вінниці та Вінницький обласний краєзнавчий музей.

Вхід вільний.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.