Спецпроект

АНОНС: Стартує просвітницька програма "Голодомор 1932–1933 років: Пам’ять в ім’я майбуття"

30 березня 2017 року під час прес-конференції в Українському національному інформаційному агентстві "Укрінформ" відбудеться презентація міжнародної гуманітарно-просвітницької програми "Голодомор 1932–1933 років: Пам’ять в ім’я майбуття".

У межах програми започатковується суспільно вагомий проект "Місця масових поховань, пам’ятники і пам’ятні знаки жертвам Голодомору 1932–1933 років".

Організатори закликають громадськість доглянути місця масових поховань, пам’ятники, пам’ятні знаки жертвам трагедії та допомогти у створенні найповнішого електронного реєстру.

Програму загалом і проект ініціює та реалізовуватиме Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) у тісній співпраці з Українським інститутом національної пам’яті, Інститутом історії України НАН України, Українським науково-освітнім консорціумом вивчення Голодомру (HREC) Канадського інституту українських студій Альбертського університету, за підтримки Всеукраїнської Ради Церков і Релігійних організацій.

Учасники прес-конференції:

  • Людмила Гриневич, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), провідний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України, доктор історичних наук.
  • Євстратій (Зоря), представник Всеукраїнської Ради Церков і Релігійних Організацій, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Української Православної Церкви Київського патріархату.
  • Йосиф Зісельс, голова Асоціації єврейських організацій і громад (Ваад) України.
  • Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук.
  • Леся Онишко, Віталій Огієнко, координатори проекту HREC in Ukraine "Місця масових поховань, пам’ятники і пам’ятні знаки жертвам Голодомору 1932–1933 років", кандидати історичних наук.

30 березня, четвер,14.00.

Місце: Укрінформ (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16), Зала 2.

Телефон для довідок: + 38 044-389-77-77, + 38 050-330-75-55.

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.

Український патріот й авантюрист Джейкоб Макогін – князь Леон Богун Мазепа Розумовський

Він видавав себе за відставного полковника Корпусу морської піхоти США і нащадка українського гетьмана Кирила Розумовського, купував вілли і квартири в Італії та Швейцарії, на власному автомобілі разом із ефектною і заможною дружиною-американкою об’їздив пів Європи, багато жертвував на підтримку українського національно-визвольного руху і привернення уваги в світі до українського питання. При цьому культивував ореол загадковості і таємничості навколо своєї персони серед оточення, через що його нерідко вважали чи то американським, чи то англійським, чи якимось іншим шпигуном.