Спецпроект

АНОНС: Стартує просвітницька програма "Голодомор 1932–1933 років: Пам’ять в ім’я майбуття"

30 березня 2017 року під час прес-конференції в Українському національному інформаційному агентстві "Укрінформ" відбудеться презентація міжнародної гуманітарно-просвітницької програми "Голодомор 1932–1933 років: Пам’ять в ім’я майбуття".

У межах програми започатковується суспільно вагомий проект "Місця масових поховань, пам’ятники і пам’ятні знаки жертвам Голодомору 1932–1933 років".

Організатори закликають громадськість доглянути місця масових поховань, пам’ятники, пам’ятні знаки жертвам трагедії та допомогти у створенні найповнішого електронного реєстру.

Програму загалом і проект ініціює та реалізовуватиме Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) у тісній співпраці з Українським інститутом національної пам’яті, Інститутом історії України НАН України, Українським науково-освітнім консорціумом вивчення Голодомру (HREC) Канадського інституту українських студій Альбертського університету, за підтримки Всеукраїнської Ради Церков і Релігійних організацій.

Учасники прес-конференції:

  • Людмила Гриневич, директорка Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), провідний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України, доктор історичних наук.
  • Євстратій (Зоря), представник Всеукраїнської Ради Церков і Релігійних Організацій, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Української Православної Церкви Київського патріархату.
  • Йосиф Зісельс, голова Асоціації єврейських організацій і громад (Ваад) України.
  • Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук.
  • Леся Онишко, Віталій Огієнко, координатори проекту HREC in Ukraine "Місця масових поховань, пам’ятники і пам’ятні знаки жертвам Голодомору 1932–1933 років", кандидати історичних наук.

30 березня, четвер,14.00.

Місце: Укрінформ (м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16), Зала 2.

Телефон для довідок: + 38 044-389-77-77, + 38 050-330-75-55.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".