У Німеччині знайшли оригінал Акта незалежності Литви. ФОТО

У дипломатичному архіві Німеччини 29 березня 2017 року було виявлено оригінал Акта про незалежність Литви від 16 лютого 1918 року литовською мовою.

Про це повідомляє Delfi.ru з посиланням на Baltic News Service.

"Поруч із німецьким варіантом у справі бул литовський варіант постанови зі всіма 20-ма явно оригінальними підписами", — сказав у коментарі BNS професор університету ім. Вітовта Великого Людас Мажиліс.

За його словами, аркуш був складений, що підтверджує, що його прислали поштою. Акт був підшитий у справу в березні. Мажиліс повідомив, що зайнятися пошуками акта його спонукало наближення сторіччя від цієї події.

 "Усерйоз і послідовно литовські науковці, ймовірно, недостатньо цікавилися цією німецькою лінією. Я вирішив з’ясувати, які в Німеччині є архіви, наскільки вони доступні. З’ясувалося, що жодних обмежень немає. Я написав електронний лист у Державний архів Німеччини, написав, що мене цікавить цей період і що саме мене цікавить. Я отримав список справ, у які варто зазирнути, що я й зробив. На це потрібно було лише два дні", — сказав Мажиліс.

Той самий Акт. Фото: Ambasados nuotr.

Акт 16 лютого – документ, який було складено й підписано Радою Литви під головуванням Йонаса Басанавічюса 16 лютого 1918 року у Вільнюсі.

У політичному архіві МЗС Німеччини акт зберігався у групі справ під назвою "Майбутнє балтійських провінцій: Литва".

За словами Мажиліса, у справі також знайдено акт про незалежність від 11 грудня 1917 року з 19-ма підписами. У цьому акті згадувалося про тісний союз між Литвою і Німеччиною.

"Ми раді, що саме в Німеччині, в архіві, вдалося знайти Акт 16 лютого. Я сподіваюся, це дасть додатковий імпульс для дослідження того пероіду. Це хороший подарунок до 100-ліття відновлення держави", —  сказав BNS посол Литви в Берліні Дейвідас Матульоніс.

Оригінал акта був переданий Басанавічюсу, але його ніколи не оголошували. Про місцезнаходження його дубліката нічого не було відомо з 1940 року, коли Литва була окупована СРСР. До 1940 р. він зберігався в архіві президентського палацу в Каунасі.  

Концерн MG Baltic Дарюса Моцкуса запропонував мільйон євро за оригінал Акта 16 лютого 1918 року.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.