У Німеччині знайшли оригінал Акта незалежності Литви. ФОТО

У дипломатичному архіві Німеччини 29 березня 2017 року було виявлено оригінал Акта про незалежність Литви від 16 лютого 1918 року литовською мовою.

Про це повідомляє Delfi.ru з посиланням на Baltic News Service.

"Поруч із німецьким варіантом у справі бул литовський варіант постанови зі всіма 20-ма явно оригінальними підписами", — сказав у коментарі BNS професор університету ім. Вітовта Великого Людас Мажиліс.

За його словами, аркуш був складений, що підтверджує, що його прислали поштою. Акт був підшитий у справу в березні. Мажиліс повідомив, що зайнятися пошуками акта його спонукало наближення сторіччя від цієї події.

 "Усерйоз і послідовно литовські науковці, ймовірно, недостатньо цікавилися цією німецькою лінією. Я вирішив з’ясувати, які в Німеччині є архіви, наскільки вони доступні. З’ясувалося, що жодних обмежень немає. Я написав електронний лист у Державний архів Німеччини, написав, що мене цікавить цей період і що саме мене цікавить. Я отримав список справ, у які варто зазирнути, що я й зробив. На це потрібно було лише два дні", — сказав Мажиліс.

Той самий Акт. Фото: Ambasados nuotr.

Акт 16 лютого – документ, який було складено й підписано Радою Литви під головуванням Йонаса Басанавічюса 16 лютого 1918 року у Вільнюсі.

У політичному архіві МЗС Німеччини акт зберігався у групі справ під назвою "Майбутнє балтійських провінцій: Литва".

За словами Мажиліса, у справі також знайдено акт про незалежність від 11 грудня 1917 року з 19-ма підписами. У цьому акті згадувалося про тісний союз між Литвою і Німеччиною.

"Ми раді, що саме в Німеччині, в архіві, вдалося знайти Акт 16 лютого. Я сподіваюся, це дасть додатковий імпульс для дослідження того пероіду. Це хороший подарунок до 100-ліття відновлення держави", —  сказав BNS посол Литви в Берліні Дейвідас Матульоніс.

Оригінал акта був переданий Басанавічюсу, але його ніколи не оголошували. Про місцезнаходження його дубліката нічого не було відомо з 1940 року, коли Литва була окупована СРСР. До 1940 р. він зберігався в архіві президентського палацу в Каунасі.  

Концерн MG Baltic Дарюса Моцкуса запропонував мільйон євро за оригінал Акта 16 лютого 1918 року.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.