Спецпроект

Відкрилася віртуальна виставка "Бабин Яр: пам'ять на тлі історії". ФОТО

На сайті Громадського комітету для вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру розпочала роботу віртуальна виставка "Бабин Яр: пам'ять на тлі історії".

Виставку створено за матеріалами мультимедійної експозиції, що діяла протягом 15 вересня – 27 листопада 2016 року в Музеї історії м. Києва до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру.

 

На сайті відтворено 13 експозицій, кожна з яких розкриває окрему тему історії злочину Бабиного Яру. ("Вступ німців до Києва", "Пожежі на Хрещатику", "Жертви Бабиного Яру", "Доля євреїв", "Доля українських націоналістів" тощо). Крім того, доступний пошук по базах даних жертв нацизму, розстріляних у Бабиному Яру.

Фото: Український інститут національної пам'яті 

Віртуальна виставка діє українською та англійською мовами. Автор і куратор проекту – Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету "Бабин Яр".

Фото: Український інститут національної пам'яті  

Проект реалізовано Музеєм історії м. Києва та Громадським комітетом "Бабин Яр" за підтримки Українського інституту національної пам’яті та канадської благодійної ініціативи "Українсько-єврейська зустріч", Всеукраїнської єврейської ради і Музеєм "Героїзм та Голокост", Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ", Національного музею історії України, Українського центру вивчення історії Голокосту, Центру дослідження історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА, Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Фундації імені Олега Ольжича.

Переглянути віртуальну вистаку можна за посиланням.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.