Спецпроект

Відкрилася віртуальна виставка "Бабин Яр: пам'ять на тлі історії". ФОТО

На сайті Громадського комітету для вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру розпочала роботу віртуальна виставка "Бабин Яр: пам'ять на тлі історії".

Виставку створено за матеріалами мультимедійної експозиції, що діяла протягом 15 вересня – 27 листопада 2016 року в Музеї історії м. Києва до 75-ї річниці трагедії Бабиного Яру.

 

На сайті відтворено 13 експозицій, кожна з яких розкриває окрему тему історії злочину Бабиного Яру. ("Вступ німців до Києва", "Пожежі на Хрещатику", "Жертви Бабиного Яру", "Доля євреїв", "Доля українських націоналістів" тощо). Крім того, доступний пошук по базах даних жертв нацизму, розстріляних у Бабиному Яру.

Фото: Український інститут національної пам'яті 

Віртуальна виставка діє українською та англійською мовами. Автор і куратор проекту – Віталій Нахманович, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету "Бабин Яр".

Фото: Український інститут національної пам'яті  

Проект реалізовано Музеєм історії м. Києва та Громадським комітетом "Бабин Яр" за підтримки Українського інституту національної пам’яті та канадської благодійної ініціативи "Українсько-єврейська зустріч", Всеукраїнської єврейської ради і Музеєм "Героїзм та Голокост", Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С. Пшеничного, Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ", Національного музею історії України, Українського центру вивчення історії Голокосту, Центру дослідження історії та культури східноєвропейського єврейства НаУКМА, Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Фундації імені Олега Ольжича.

Переглянути віртуальну вистаку можна за посиланням.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.