Більшість росіян згодні поховати Леніна

Дві третини росіян в цілому згодні з необхідністю поховати тіло Володимира Леніна.

Про це свідчать результати опитування, проведеного російським ВЦИОМом, інформує "Українська правда".

Дві третини опитаних (63%) в цілому згодні з необхідністю поховати тіло Леніна: 32% вважають за потрібне здійснити це негайно, а 31% - почекати якийсь час, поки це питання не буде зачіпати тих, для кого Ленін дорогий.

Ще третина (31%) пропонує залишити все так, як є зараз.

Проте, як вказується у прес-релізі, керівник практики політичного аналізу і консультування ВЦИОМ Михайло Мамонов заявив, що "російське суспільство не готове до різких рішень з питання перепоховання тіла Леніна, домінуючої точки зору немає, і вона не формується".

Телефонне опитування було проведене 9-10 березня серед 1200 респондентів.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.