АНОНС: Декан істфаку КНУ розповість про операцію "Вісла"

28 квітня в музеї історії України в Другій світовій війні прочитають лекцію "Акція "Вісла" – останній акорд у трагічному українсько-польському протистоянні 1940-х рр.".

28 квітня 1947 року комуністична влада Польщі розпочала акцію "Віспа" з виселення українців Лемківщини, Посяння, Підляшшя та Холмщини на території західної та північної Польщі, що до 1945 р. належали Німеччині. Примусової депортації зазнали близько 150 тис. українців.

Про ті буремні трагічні події та їхні наслідки поговоримо з деканом історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктором історичних наук, доцентом Іваном Патриляком.

 

П’ятниця, 28 квітня, 14.00

Місце: головна експозиція Національного музею історії України в Другій світовій війні (Київ, вул. Лаврська, 27).

Вхід вільний.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.