Українські науковці виступили на підтримку Центральноєвропейського університету

Низка середовищ українських науковців підписала заяву про академічну солідарність із Центральноєвропейським університетом, якому загрожує закриття.

Понад 100 істориків, які працюють в українських академічних установах та дослідницьких організаціях, виступили проти закриття університету, який розташовується в столиці Угорщині Будапешті. Науковці назвали рішення угорської влади, що перешкоджають діяльності університету, наступом на академічні свободи.

"Ми, українські історики, що підписалися, висловлюємо свою солідарність з Центральноєвропейським університетом у Будапешті та категоричну незгоду із схваленими 4 квітня цього року парламентом Угорщини законодавчими пропозиціями угорського уряду, що перешкоджають продовженню діяльності ЦЄУ в Будапешті й обмежують засади академічної свободи", — йдеться у заяві, яку оприлюднив сайт Historians

Підписанти назвали університет "одним із символів появи нової академічної й інтелектуальної культури в Центрально-Східній Європі" під час "холодної війни".

"Прийнятий закон викликає глибоке занепокоєння, оскільки він становить загрозу для вільного розвитку академічного життя в Центрально-Східній Європі. Ми підтримуємо усі зусилля академічної спільноти Центральноєвропейського університету, скеровані на оборону засад університетської свободи та продовження його наукових і освітніх проектів", — заявляють історики.  

Звернення адресоване безпосередньо Центральноєвропейському університетові, президентові Угорщини Яношу Адеру, прем’єр-міністрові Угорщини Віктору Орбану та міністру людських ресурсів Угорщини Золтану Балогу.

Повний текст заяви й список підписантів можна переглянути тут.

Викладачі Українського Католицького університету також висловили підтримку університету. 

"ЦЄУ є шанованим членом міжнародної академічної спільноти і його присутність в Угорщині була важливою для визнання угорської академічної спільноти на міжнародній арені. Запропоновані урядом зміни до законодавства несуть загрозу для академічної свободи і становлять небезпечний прецедент для наукової і освітньої діяльності в інших країнах. Ми з усією повагою звертаємося до уряду Угорщини з проханням відкликати запропоновані законодавчі нововведення і розпочати консультації з ЦЄУ…", —  написано у зверненні, оприлюненому на сторінці вишу у "Фейсбуці".

Текст звернення викладачів Українського Католицького університету 

Листа міністру Золтану Балогу на підтримку ЦЄУ надіслав і президент Києво-Могилянської академії Андрій Мелешевич.

Він наголосив на тісній співпраці та спільних проектах, які здійснюють ЦЄУ та Академія, а також спільності засадничих цінностей академічної свободи, критичного мислення та свободи слова, на яких ґрунтуються обидва університети.

"Деякі випускники навчання в НаУКМА та ЦЄУ повернулися в Україну, щоб зайняти провідні позиції в академічному та адміністративному середовищах, в той час, як інші позитивно впливають на розвиток України в бізнесі, державному секторі та громадських організаціях", — написав Мелешевич.

"Я пишу, щоб висловити солідарність НаУКМА з Центральноєвропейським університетом. Ми з пошаною просимо угорський уряд вступити в консультації щодо законопроекту, який може поставити під сумнів академічну свободу ЦЄУ і, відповідно, створити негативний прецедент не тільки для Угорщини, а й для інших країн Європи", — додав президент Могилянки.

 Для збільшення тисніть сюди.

Нагадаємо, 4 квітня угорський парламент схвалив законопроект від уряду країни, який планує зобов'язати Центральноєвропейський університет узгоджувати вручення дипломів угорського зразка тільки за згодою з урядом. Керівництво вишу вважає, що ці дії спрямовані на те, щоб закрити заклад.

За повідомленням "Німецької хвилі", угорська влада стверджує, що заснований у 1991 році меценатом та мільярдером Джорджем Соросом Центральноєвропейський університет мав "несправедливу перевагу" перед іншими університетами країни. Угорський прем'єр заявив, що "університет Сороса" весь час "шахраював", оскільки міг одночасно надавати дипломи угорського та американського зразка.

За два кроки до війни: Гляйвіцька провокація

31 серпня 1939 року. Невеличке сілезьке містечко Гляйвіц, Німеччина. Вечір. В одному з номерів готелю в центрі міста на застеленому ліжку лежить з закритими очима чоловік. Він вдягнутий і взутий. О 16-00 тишу номера прорізує вимогливий дзвінок телефону, який стоїть на столику біля ліжка. Не відкриваючи очей чоловік простягає руку, знімає трубку і підносить її до вуха. З трубки лунає добре знайомий йому голос: «Терміново передзвоніть!».

«Тройка» чи «Сєвєр»? – депортаційна операція початку квітня 1951 року

70 років тому на території України відбулася остання депортаційна операція, під час якої переважно зі Західної України було виселено 2 487 сімей куркулів, свідків Єгови та колишніх вояків армії Андерса

Черчилль-політик і Орвелл-письменник: дивовижні схожості двох культових особистостей

Мало хто знає, що здавалося б, нічим не пов’язані між собою Вінстон Черчилль та Джордж Орвелл мали насправді багато чого спільного. Обоє випередили свій час, обоє виступали борцями за свободу та демократію, а їхні ідеї, сформовані майже століття тому, залишаються гостро актуальними і дотепер.
Книжка «Черчилль і Орвелл. Битва за свободу», написана журналістом та воєнним кореспондентом Томасом Ріксом, вийшла друком у крафтовому видавництві «Лабораторія». Це порівняльна біографія двох видатних історичних постатей, які ніколи не зустрічались, однак захоплювались один одним на відстані.

Українська латинка в царській Росії?

У фонді Подільського духовної консисторії Державного архіву Хмельницької області потрапила на очі справа «О запрещении печатания азбук русского языка с применением польского алфавита». «А чи не йдеться про українську латинку?», – відразу подумалося, хоча важко уявити такий феномен у Російській імперії ХІХ століття