Українські науковці виступили на підтримку Центральноєвропейського університету

Низка середовищ українських науковців підписала заяву про академічну солідарність із Центральноєвропейським університетом, якому загрожує закриття.

Понад 100 істориків, які працюють в українських академічних установах та дослідницьких організаціях, виступили проти закриття університету, який розташовується в столиці Угорщині Будапешті. Науковці назвали рішення угорської влади, що перешкоджають діяльності університету, наступом на академічні свободи.

"Ми, українські історики, що підписалися, висловлюємо свою солідарність з Центральноєвропейським університетом у Будапешті та категоричну незгоду із схваленими 4 квітня цього року парламентом Угорщини законодавчими пропозиціями угорського уряду, що перешкоджають продовженню діяльності ЦЄУ в Будапешті й обмежують засади академічної свободи", — йдеться у заяві, яку оприлюднив сайт Historians

Підписанти назвали університет "одним із символів появи нової академічної й інтелектуальної культури в Центрально-Східній Європі" під час "холодної війни".

"Прийнятий закон викликає глибоке занепокоєння, оскільки він становить загрозу для вільного розвитку академічного життя в Центрально-Східній Європі. Ми підтримуємо усі зусилля академічної спільноти Центральноєвропейського університету, скеровані на оборону засад університетської свободи та продовження його наукових і освітніх проектів", — заявляють історики.  

Звернення адресоване безпосередньо Центральноєвропейському університетові, президентові Угорщини Яношу Адеру, прем’єр-міністрові Угорщини Віктору Орбану та міністру людських ресурсів Угорщини Золтану Балогу.

Повний текст заяви й список підписантів можна переглянути тут.

Викладачі Українського Католицького університету також висловили підтримку університету. 

"ЦЄУ є шанованим членом міжнародної академічної спільноти і його присутність в Угорщині була важливою для визнання угорської академічної спільноти на міжнародній арені. Запропоновані урядом зміни до законодавства несуть загрозу для академічної свободи і становлять небезпечний прецедент для наукової і освітньої діяльності в інших країнах. Ми з усією повагою звертаємося до уряду Угорщини з проханням відкликати запропоновані законодавчі нововведення і розпочати консультації з ЦЄУ…", —  написано у зверненні, оприлюненому на сторінці вишу у "Фейсбуці".

Текст звернення викладачів Українського Католицького університету 

Листа міністру Золтану Балогу на підтримку ЦЄУ надіслав і президент Києво-Могилянської академії Андрій Мелешевич.

Він наголосив на тісній співпраці та спільних проектах, які здійснюють ЦЄУ та Академія, а також спільності засадничих цінностей академічної свободи, критичного мислення та свободи слова, на яких ґрунтуються обидва університети.

"Деякі випускники навчання в НаУКМА та ЦЄУ повернулися в Україну, щоб зайняти провідні позиції в академічному та адміністративному середовищах, в той час, як інші позитивно впливають на розвиток України в бізнесі, державному секторі та громадських організаціях", — написав Мелешевич.

"Я пишу, щоб висловити солідарність НаУКМА з Центральноєвропейським університетом. Ми з пошаною просимо угорський уряд вступити в консультації щодо законопроекту, який може поставити під сумнів академічну свободу ЦЄУ і, відповідно, створити негативний прецедент не тільки для Угорщини, а й для інших країн Європи", — додав президент Могилянки.

 Для збільшення тисніть сюди.

Нагадаємо, 4 квітня угорський парламент схвалив законопроект від уряду країни, який планує зобов'язати Центральноєвропейський університет узгоджувати вручення дипломів угорського зразка тільки за згодою з урядом. Керівництво вишу вважає, що ці дії спрямовані на те, щоб закрити заклад.

За повідомленням "Німецької хвилі", угорська влада стверджує, що заснований у 1991 році меценатом та мільярдером Джорджем Соросом Центральноєвропейський університет мав "несправедливу перевагу" перед іншими університетами країни. Угорський прем'єр заявив, що "університет Сороса" весь час "шахраював", оскільки міг одночасно надавати дипломи угорського та американського зразка.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.