АНОНС: Народна толока в Биківні до дня пам'яті жертв політичних репресій

Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили" просить приєднатись волонтерів, громадських активістів, членів родин репресованих та усіх охочих до народної толоки 13 травня.

Биківнянське поховання жертв сталінських репресій належить до найбільших на території України. Ліс на північно-східній околиці Києва став свідком кривавих злочинів комуністичного режиму. Упродовж 1937–1941 років вантажівки із страшною регулярністю привозили тіла розстріляних у київських в’язницях НКВД для таємного поховання у Биківнянському лісі.

Сьогодні це скорботне місце, в якому розташований Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили", потребує Вашої уваги й підтримки.

Приходьте, будь ласка, у робочому одязі, візьміть робочі рукавиці та, за можливості, міцні пакети (мішки) для сміття.

Ваша участь у толоці напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій у рік 80-х роковин початку "Великого терору" стане як вагомою допомогою колективу Заповідника у прибиранні величезної території, так і свідченням небайдужості до трагічних сторінок української історії й прагненням вшанувати пам'ять невинно убієнних не лише словом, а й ділом.

Для учасників толоки буде проведена екскурсія "Биківня – від території смерті до місця пам’яті".

Субота, 12 травня, 11.00

Місце: Броварський проспект у Дніпровському районі м. Києва. Доїхати можна від станції метро "Лісова" маршрутними таксі або автобусами у напрямку руху Київ – Бровари (орієнтир – Пам’ятник репресованому).

Збір учасників – на центральному вході у Заповідник.

Контакт: (044) 253-03-55

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.