АНОНС: У Києві пройде міжнародна конференція до 100-річчя українського війська

18–19 травня 2017 року на історичному факультеті відбудеться міжнародна наукова конференція "За Україну, за її волю", присвячена 100-річчю створення Української армії.

Рівно 100 років тому, 18–21 травня 1917 року, відбулася ключова подія – Перший Всеукраїнський військовий з’їзд у Києві, який започаткував процес творення Української армії.

На з’їзд зібралося понад 700 делегатів, що представляли майже мільйон військовиків-українців. Вони виступили за "негайну націоналізацію армії на національно-територіальному принципі", комплектування Чорноморського флоту виключно українцями, висунули вимогу про запровадження української мови у військах.

Для практичної реалізації цих вимог з’їзд утворив при Центральній Раді Український генеральний військовий комітет, який невдовзі очолив Симон Петлюра. Перший день роботи цього Комітету, 22 травня, згодом було визнано святом відродження Української Армії.

У 1917 році Україна вперше у ХХ столітті здобула власну державність. У часи Української революції, 100-річчя якої ми відзначаємо цього року, народжувалося і українське військо – неодмінна і одна з найбільш важливих складових державності.

 

Особливий шлях у своєму розвитку пройшли армії держав Центральної та Східної Європи, Південного Кавказу і Центральної Азії – регіонів, що входили до 1917 року до складу Російської імперії.

Учасники конференції покажуть розвиток армій цих держав з національних військових формувань Першої світової війни до збройних сил незалежних держав у період війн за національну незалежність 1917–1921 рр. 

Чимало армій сучасних держав зберігають традиції збройних сил, що виникли у 1917–1921 рр. у період війн за незалежність від Росії та сусідніх держав.

За умов інформаційної війни з боку Російської Федерації, яка використовує історичну пам’ять в якості інструменту цієї війни, Збройним Силам України стане в пригоді повернення традицій Української Армії 1917–1921 рр. – армії, що боролася в той час як проти "білої", так і проти "червоної" Росії.

На жаль, свою незалежність Україна в ході цієї боротьби втратила. Зараз Україні необхідно вистояти в умовах іноземної агресії, і плекання столітніх традицій Української армії допоможе підняти морально-психологічний стан сучасних нащадків борців за незалежність України – особовий склад Збройних Сил України. 

Конференція має на меті зібрати провідних науковців Грузії, Естонії, Казахстану, Латвії, Литви, Польщі, України, які займаються дослідженням історії збройних сил періоду 1917–1921 рр. та традицій військових формувань того часу в сучасних збройних силах держав Центральної та Східної Європи.

ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ

18 травня, четвер

10.00 – 10.30 Відкриття конференції

Губерський Леонід Васильович 
академік НАН України, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка 
Вітальне слово

Патриляк Іван Казимирович 
декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка 
Вітальне слово

10.30 – 12.00 Панель 1 (ауд. 349)

Григорій Савченко (Україна, Київ)
Історія створення 1-го Українського Козачого імені гетьмана Богдана Хмельницького полку

Георгій Папакін (Україна, Київ)
Роль Павла Скоропадського в українізації частин російської армії у 1917 р.

Володимир Сергійчук (Україна, Київ)
Українізація на Кавказькому фронті

Михайло Ковальчук (Україна, Київ)
Українські військові частини в Одесі в 1917 р.: формування, організація, бойовий шлях

12.30 – 14.00 Панель 2 (ауд. 349)

Андрій Руккас (Україна, Київ)
І всеукраїнський військовий з’їзд

Артем Папакін (Україна, Київ)
Полонізація в російській армії у 1917–1918 рр.

Мацей Кротофіль (Польща, Торунь)
Організація польських збройних сил після Першої Світової війни

Олег Латишонок (Польща, Білосток)
Білоруські збройні формування у 1917–1920 рр.

15.00 – 17.30 Панель 3 (ауд. 349)

Vytautas Jokubauskas / Вітаутас Йокубаускас (Литва, Клайпеда)
Territorial Defense and Uprisings as the Elements of the Strategy of Indirect Approach: Lithuanian Experience in 1918-1923

Jonas Vaičenonis / Йонас Вайчяноніс (Литва, Каунас)
Volunteers – the Core of the Development of the Lithuanian Armed Forces (1918 - 1920)

Ēriks Jēkabsons / Ерікс Єкабсонс (Латвія, Рига) 
The Beginning of Latvian National Army and the War of Independence 1918-1920

Igor Kopõtin / Ігор Копитін (Естонія, Тарту) 
The Creation of Estonian National Army in 1918-1920: Challenges and Decisions

Juris Ciganovs / Юріс Цигановс (Латвія, Рига)
The Military History Heritage in Contemporary Armed Forces of Latvia: Experience of Renewal of Historical Traditions

Руслана Марценюк (Україна, Київ)
Військове співробітництво України з країнами Балтії у 1991-2017 рр.

19 травня, п'ятниця

10.00 – 12.00 Панель 4 (ауд. 349)

Ігор Срібняк (Україна, Київ)
Формування дивізії "сірожупанників" в Австро-Угорщині

Іван Хома (Україна, Львів)
Січові стрільці в Українській національній революції

Григорій Сергійчук (Україна, Київ)
Українізація московського гарнізону

Олександр Кучерук (Україна, Київ)
Київські військові адреси доби Центральної Ради

Володимир Шевченко (Україна, Київ)
Втілення практик стихійної локальної самооборони в Україні у 1917–1921 рр.

Олег Божко (Україна, Київ)
По інший бік фронту: "Червоне козацтво" як невдалий варіант розвитку українських збройних сил

12.30 – 14.30 Панель 5 (ауд. 349)

Giorgi Anchabadze / Георгий Анчабадзе (Грузія, Тбілісі)
The Creation of Armed Forces of Georgian Democratic Republic in 1918–1921

Султан Хан Жусіп (Казахстан, Астана)
Як народжувалась казахська армія та роль лідера "Алаш" А. Букейхана у її організації

Зіябек Єрмуханович Кабульдінов (Казахстан, Астана)
Військові традиції та бойові якості казахських іррегулярних формувань

Світлана Мотрук (Україна, Київ)
Утворення та бойовий шлях Чеської дружини

Ірина Малацай (Україна, Київ)
Чехословацькі військові формування у Першій світовій війні

18-19 травня, 10.00

Місце: Київський національний університет ім. Т. Шевченка (вул. Володимирська вулиця, 60), ауд. 349.

Вхід вільний.

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".