Спецпроект

АНОНС: Вечір-дискусія до Дня пам'яті жертв депортації кримських татар

17 травня Музей історії України запрошує на вечір-дискусію "Кримські татари та українці. Пліч-о-пліч у боротьбі за право на Батьківщину", присвячена вшануванню пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу 18 травня 1944 року.

Під час війни з нацизмом сталінський режим вчинив злочин геноциду над цілим народом."За принципом колективної відповідальності" весь кримськотатарський народ був висланий з батьківщини за два травневі дні 1944 року.

Після депортації кримських татар було проведено знищення їхньої матеріальної і духовної спадщини в Криму. Конфісковано все їхнє нерухоме й рухоме майно, усі запаси продовольства. Ліквідовано 112 особистих книгозбірень, 867 бібліотек, шкіл, закриті мечеті. Змінено тисячі історичних назв місцевостей.

 

Мова піде також про паралелі між депортацією 1944 року і тим що відбувається в окупованому Криму зараз. До участі в дискусії запрошені політичні, державні, громадські діячі, представники кримськотатарського народу. Зокрема: Андрій Куликов, Мустафа Джемілєв, Таміла Ташева, Гульнара Бекірова, Сергій Громенко, Кирило Галушко.

Після дискусії, о 21:00 на площі перед музеєм відбудеться Запали вогник на шляху повернення. Акція до дня депортації.

Ці акції відбуваються в межах цілої низки заходів у музеї в партнерстві з ГО Крим_ SOS до Дня пам'яті жертв депортації кримських татар.

 

До кінця тижня планується програвання гімну кримських татар із зовнішніх музейних динаміків, вивішування кримськотатарських прапорів, поширення кримськотатарської символіки, показ у музеї нового документального фільму "Мустафа" о 16:00 щодня, починаючи з вівторка.

17 травня, середа, 19.00 

Місце: м. Київ, вулиця Володимирська 2

Вхід вільний.

Акредитація ЗМІ за телефоном 093 00 42 851 (Джеміль).

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".