Спецпроект

АНОНС: Вечір-дискусія до Дня пам'яті жертв депортації кримських татар

17 травня Музей історії України запрошує на вечір-дискусію "Кримські татари та українці. Пліч-о-пліч у боротьбі за право на Батьківщину", присвячена вшануванню пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу 18 травня 1944 року.

Під час війни з нацизмом сталінський режим вчинив злочин геноциду над цілим народом."За принципом колективної відповідальності" весь кримськотатарський народ був висланий з батьківщини за два травневі дні 1944 року.

Після депортації кримських татар було проведено знищення їхньої матеріальної і духовної спадщини в Криму. Конфісковано все їхнє нерухоме й рухоме майно, усі запаси продовольства. Ліквідовано 112 особистих книгозбірень, 867 бібліотек, шкіл, закриті мечеті. Змінено тисячі історичних назв місцевостей.

 

Мова піде також про паралелі між депортацією 1944 року і тим що відбувається в окупованому Криму зараз. До участі в дискусії запрошені політичні, державні, громадські діячі, представники кримськотатарського народу. Зокрема: Андрій Куликов, Мустафа Джемілєв, Таміла Ташева, Гульнара Бекірова, Сергій Громенко, Кирило Галушко.

Після дискусії, о 21:00 на площі перед музеєм відбудеться Запали вогник на шляху повернення. Акція до дня депортації.

Ці акції відбуваються в межах цілої низки заходів у музеї в партнерстві з ГО Крим_ SOS до Дня пам'яті жертв депортації кримських татар.

 

До кінця тижня планується програвання гімну кримських татар із зовнішніх музейних динаміків, вивішування кримськотатарських прапорів, поширення кримськотатарської символіки, показ у музеї нового документального фільму "Мустафа" о 16:00 щодня, починаючи з вівторка.

17 травня, середа, 19.00 

Місце: м. Київ, вулиця Володимирська 2

Вхід вільний.

Акредитація ЗМІ за телефоном 093 00 42 851 (Джеміль).

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.