У Чернігові розвертають Хмельницького обличчям до церкви, спиною до Москви

У Чернігові пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому почали розвертати в протилежний бік — обличчям до П'ятницької церкви й центральної площі міста і, як виявилося, спиною — до Москви.

Про це повідомляє УНІАН. За інформацією з прес-служби Чернігівської міської ради, поворот скульптури гетьмана на 180 градусів обійдеться міському бюджету у 700 тис. грн.

Цього тижня навколо пам'ятника вже зведено риштування. У сквері зараз триває реконструкція, що розпочалася торік.

Дискусія щодо необхідності повернути Хмельницького обличчям до П'ятницької церкви, обласного драматичного театру і Красної площі велася досить довго.

Фото: Прес-служба Чернігівської міської ради

Тепер у ході реконструкції скверу пам’ятник роботи відомого скульптора Івана Кавалерідзе розвернуть, встановивши обличчям до центральної площі міста і П'ятницької церкви.

"Як відомо, саме такою була ідея автора цього пам'ятника - відомого чернігівського архітектора Андрія Карнабеда. Але під час будівництва об'єкту тодішнє керівництво змусило будівельників розвернути скульптуру в протилежний бік, обличчям до тодішнього обкому компартії", —  зазначили у прес-службі міськради.

Пам'ятник Богдану Хмельницькому у Чернігові, встановлений у 50-х роках ХХ століття, мав нагадувати про 300-літній ювілей "возз'єднання" України з Росією, що широко відзначався 1954 року. Ініціатором встановлення монументу був перший секретар чернігівського обкому КП(б)У Василь Марков.

Пам'ятник має вигляд бетонної статуї заввишки 2,5 м на циліндричному цегляному постаменті заввишки 3,2 м, що спирається на чотирикутний цоколь, облицьований каменем і плиткою. Основою служить земляний пагорб. Розташований він у центрі скверу імені Б. Хмельницького (вул. Гетьмана Полуботка). Автори — скульптори І. П. Кавалерідзе, Г. Л. Петрашевич, архітектор —  А. А. Карнабіда.

Фото: Прес-служба Чернігівської міської ради

Рішення про напрямок орієнтування пам'ятника, за спогадами Карнабіди, приймав тодішній перший секретар міськкому КП(б)У Федір Коротков, який розпорядився, аби гетьман дивився у напрямку запроектованої будівлі міськкому партії.

За однією з версій, про напрямок орієнтації пам'ятника запитували навіть у видатного архітектора-реставратора Петра Барановського, який саме займався відновленням П'ятницької церкви. Барановський ніби-то порекомендував встановити скульптуру на підшипники, аби можна було розвертати "за необхідності".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.