У Чернігові показали тризуб XI сторіччя та ще майже 200 нових археологічних знахідок

На виставці, яка відкрилась у Чернігівському історичному музеї імені Тарновського, представлено близько 200 цікавих, подекуди унікальних знахідок минулого археологічного польового сезону.

Про виставку "Нові археологічні дослідження Чернігівщини" кореспонденту Укрінформу розповіла завідувачка науково-експозиційного відділу музею Вікторія Мудрицька.

 

"На виставці представлено майже 200 предметів із восьми експедицій археологічного сезону 2020 року. Вони працювали в Чернігові, Седневі, Виповзові, Любечі, Малому Листвені, Батурині та на території Мезинського національного природного парку", - розповіла Мудрицька.

За її словами, найпотужніше в експозиції представлений стародавній Чернігів. Його презентують предмети християнського культу, книжкова застібка, прикраси, висла печатка, писало, що були знайдені під час розкопок міської забудови Х – першої половини XIII ст., велика кількість люльок XVII-XVIII ст.

Маленькою, але унікальною річчю є геральдична підвіска XI ст. з тризубом. Кому вона належала – поки що невідомо й зараз фахівці намагаються це встановити. Роздивитися підвіску у вітрині можна через збільшувальне скло. А її фото прикрашає виставкову вивіску.

Знайшли підвіску дослідники Лівобережної археологічної експедиції Інституту археології НАНУ у некрополі давнього Чернігова (проспект Перемоги, 64).

Мудрицька додала, що робота кожної експедиції торік увінчалася певним успіхом. Так, у Батурині археологи знайшли, зокрема, уламки кахлів із гербами гетьмана Івана Мазепи та його соратника Пилипа Орлика.

У Малому Листвені – давньоруські замки та ключі. На території Мезинського парку - прикраси, зброю, знаряддя праці VI-IV ст. до н.е та Х ст. і навіть скіфські стріли й фрагмент фібули (металевої застібки-прикраси) VI ст.


Більше фото за посиланням.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".