Музей Коцюбинського запустив проєкт віртуальних екскурсій

Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського започаткував віртуальний проєкт "За зачиненими дверима" до дня пам’яті письменника, що відзначається 25 квітня

Про це повідомляється на офіційному сайті установи - інформує Укрінформ. 

"У період карантинних заходів, коли двері садиби письменника зачинені для відвідувачів, музей сумує за гостями. Саме тому виникла ідея влаштувати таку собі віртуальну зустріч. Новий музейний проєкт "За зачиненими дверима" – цикл коротеньких розповідей про М. Коцюбинського, його родину та оточення", – ідеться у повідомленні.

Розповіді, які двічі на тиждень у будинку письменника записуватиме заступниця директора музею з наукової роботи Наталія Коцюбинська, переноситимуть віртуальних відвідувачів у часи класика української літератури. А ще онлайн-туристи зможуть побачити листівки, фотографії, особисті речі, які свого часу оточували письменника та його родину.

Відео проєкту публікуватимуться на сайті музею та його сторінках у соціальних мережах, зокрема у Facebook. Перша розповідь там уже викладена.

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.