Музей Коцюбинського запустив проєкт віртуальних екскурсій

Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник Михайла Коцюбинського започаткував віртуальний проєкт "За зачиненими дверима" до дня пам’яті письменника, що відзначається 25 квітня

Про це повідомляється на офіційному сайті установи - інформує Укрінформ. 

"У період карантинних заходів, коли двері садиби письменника зачинені для відвідувачів, музей сумує за гостями. Саме тому виникла ідея влаштувати таку собі віртуальну зустріч. Новий музейний проєкт "За зачиненими дверима" – цикл коротеньких розповідей про М. Коцюбинського, його родину та оточення", – ідеться у повідомленні.

Розповіді, які двічі на тиждень у будинку письменника записуватиме заступниця директора музею з наукової роботи Наталія Коцюбинська, переноситимуть віртуальних відвідувачів у часи класика української літератури. А ще онлайн-туристи зможуть побачити листівки, фотографії, особисті речі, які свого часу оточували письменника та його родину.

Відео проєкту публікуватимуться на сайті музею та його сторінках у соціальних мережах, зокрема у Facebook. Перша розповідь там уже викладена.

 

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"