Меморіальну дошку на честь Лук'яненка встановлять у Чернігові

У Чернігові встановлять меморіальну дошку на честь видатного дисидента, борця за незалежність України Левка Лук’яненка. Її відкриють на будинку, де він проводив свої зібрання.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на заступника начальника прес-служби Чернігівської міської ради Наталія Чусь.

"Меморіальну дошку на честь відомого правозахисника, громадсько-політичного і культурного діяча, Героя України та одного з авторів Акта про незалежність України Левка Лук'яненка виконком Чернігівської міськради вирішив встановити на будинку №49 по вулиці Рокоссовського, де жив брат діяча й де останній проводив свої зібрання", - розповіла речниця.

За її словами, дошку планується відкрити до Дня Незалежності України. Кошти на її виготовлення перерозподілять за рахунок зменшення фінансування на 24 тис. грн ремонтів об'єктів культурної спадщини.

Комісія вже погодила текст, який буде викарбуваний на дошці: "У цьому будинку в 1989 році працював Левко Григорович Лук'яненко (1928 - 2018) - борець за незалежність України у ХХ сторіччі, автор Акта проголошення незалежності України, Герой України".

Спочатку таку дошку планували встановити на Рокоссовського, 41-б, де Лук'яненко проживав деякий час між звільненням із в'язниці й повторним арештом у 1970-х роках і де нині живе його перша дружина. Однак згодом переважила інша думка.

Обговорювалася й інша пропозиція - перейменувати вулицю Рокоссовського на честь Лук'яненка. Однак у чернігівців ця ідея підтримки не знайшла.

Як повідомлялося, вшанувати Левка Лук'яненка на державному рівні ухвалила Верховна Рада України 6 червня цього року.

Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким встановив призначити державні стипендії імені Левка Лук'яненка низці політичних в'язнів

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.