Меморіальну дошку на честь Лук'яненка встановлять у Чернігові

У Чернігові встановлять меморіальну дошку на честь видатного дисидента, борця за незалежність України Левка Лук’яненка. Її відкриють на будинку, де він проводив свої зібрання.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на заступника начальника прес-служби Чернігівської міської ради Наталія Чусь.

"Меморіальну дошку на честь відомого правозахисника, громадсько-політичного і культурного діяча, Героя України та одного з авторів Акта про незалежність України Левка Лук'яненка виконком Чернігівської міськради вирішив встановити на будинку №49 по вулиці Рокоссовського, де жив брат діяча й де останній проводив свої зібрання", - розповіла речниця.

За її словами, дошку планується відкрити до Дня Незалежності України. Кошти на її виготовлення перерозподілять за рахунок зменшення фінансування на 24 тис. грн ремонтів об'єктів культурної спадщини.

Комісія вже погодила текст, який буде викарбуваний на дошці: "У цьому будинку в 1989 році працював Левко Григорович Лук'яненко (1928 - 2018) - борець за незалежність України у ХХ сторіччі, автор Акта проголошення незалежності України, Герой України".

Спочатку таку дошку планували встановити на Рокоссовського, 41-б, де Лук'яненко проживав деякий час між звільненням із в'язниці й повторним арештом у 1970-х роках і де нині живе його перша дружина. Однак згодом переважила інша думка.

Обговорювалася й інша пропозиція - перейменувати вулицю Рокоссовського на честь Лук'яненка. Однак у чернігівців ця ідея підтримки не знайшла.

Як повідомлялося, вшанувати Левка Лук'яненка на державному рівні ухвалила Верховна Рада України 6 червня цього року.

Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким встановив призначити державні стипендії імені Левка Лук'яненка низці політичних в'язнів

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.