Сталіну та Берії висунули підозру в депортації кримських татар

Прокуратура Криму підписала повідомлення про підозру Йосифу Сталіну і Лаврентію Берії в насильницькому переселенні в 1944 році кримськотатарського народу та представників інших національних груп з території Кримської АРСР.

Про це йдеться в повідомленні прес-служби Генеральної прокуратури у четвер, передає "Українська правда".

У повідомленні вказується, що у грудні 2015 року прокуратура Автономної Республіки Крим розпочала розслідування у відповідному кримінальному провадженні.

"За півтора року у ході досудового слідства до державних архівів направлено 53 запити, 52 – до вищих навчальних закладів та 67 – до наукових бібліотек. Інформація збиралася по всіх державних установах на території України. Отриману інформацію опрацьовано та складено 103 протоколи огляду вказаних документів", – йдеться у заяві.

Згідно із повідомленням, прокуратура направила запити про міжнародну правову допомогу до Республіки Узбекистан, Республіки Казахстан і Російської Федерації.

"Окрім цього оглянуто 310 томів кримінальної справи, у якій 13.01.2010 винесено постанову, згідно з якою Голодомор Українського народу 1932-1933 років визнано геноцидом, а представників органів державної влади СРСР Йосифа Сталіна, В'ячеслава Молотова, Лазаря Кагановича та інших визнано винними в організації та скоєнні зазначеного злочину", - сказано у заяві.

Повідомляється, що на сьогоднішній день встановлено понад 250 сімей – потенційних потерпілих, а в якості свідків та потерпілих допитано 63 особи, з яких – 45 мешканців тимчасово окупованої території АР Крим.

У цьому кримінальному провадженні складено реєстр осіб, щодо яких особисто та їх сімей представниками радянської влади були вчинені дії з насильницького переселення.

Повідомлення про підозру у злочині депортації кримськотатарського народу та представників інших національностей підписала начальник відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих прокуратури та підтримання державного обвинувачення АР Крим Світлана Блудова.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.