АНОНС: В Києві виставковий проект "Vis-à-vis. Україна-Франція: 800 років після Анни"

Освітньо-виставковий проект "Vis-à-vis. Україна Франція: 800 років після Анни", що розкаже про місце України у загальноєвропейському культурному просторі, відкриється в рамках фестивалю "Анна фест".

Як пов’язані Шевченко та Делакруа, автор знакової для французів "Свободи на барикадах"? Які українські міста входили у ХІХ столітті до європейських туристичних турів? Як в один ряд із "Живописною Францією", "Живописною Швейцарією" і "Живописною Бельгією" стала "Живописна Україна"? Яким чином були пов’язані дві найвідоміші емансипантки свого часу – письменниці Марко Вовчок і Жорж Санд? Про це можна буде дізнатись, відвідавши "Vis-à-vis".

Проект окреслює місце України у загальноєвропейському культурному просторі, а також культурні зв’язки України і Франції, які розпочалися в ХІ столітті, коли київська княжна Анна вийшла заміж за короля Франції Генріха І, ставши одним з найефективніших послів Київської Русі в середньовічній Європі і посівши важливе місце в історії взаємин франкомовного світу та Київської Русі-України. 

Організатор виставки, Національний музей Тараса Шевченка, продовжує свою лінію освітньо-виставкових дитячих проектів. Дитячий інтерактивний майданчик проекту – відображення процесу навчання та можливість засоціювати себе із дитиною в Україні та у Франції у ХІХ столітті, усі експонати розташовано на рівні очей дитини. 

Паралельно буде представлено найкращі науково-технічні розробки учнів-членів НЦ "Мала академія наук України" за 2015-2016 роки.

Відкриватиме виставку юних винахідників президент МАН Станіслав Довгий та представник ЮНЕСКО Жан-Поль Нгоме Абьяга, а також представники Міністерства освіти і науки України.

Очікуються представники дипломатичних місій Франції, Бельгії та Швейцарії.

27 травня – 13 червня

Місце: Національний музей Тараса Шевченка (Київ, бульвар Шевченка, 12)

Організатори: Національний музей Тараса Шевченка, Третій міжнародний фестиваль мистецтв Anne de Kiev Fest, Національний центр Мала академія наук України. 

Відкриття 27 травня о 16:00. Вхід вільний.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".