АНОНС: В Києві виставковий проект "Vis-à-vis. Україна-Франція: 800 років після Анни"

Освітньо-виставковий проект "Vis-à-vis. Україна Франція: 800 років після Анни", що розкаже про місце України у загальноєвропейському культурному просторі, відкриється в рамках фестивалю "Анна фест".

Як пов’язані Шевченко та Делакруа, автор знакової для французів "Свободи на барикадах"? Які українські міста входили у ХІХ столітті до європейських туристичних турів? Як в один ряд із "Живописною Францією", "Живописною Швейцарією" і "Живописною Бельгією" стала "Живописна Україна"? Яким чином були пов’язані дві найвідоміші емансипантки свого часу – письменниці Марко Вовчок і Жорж Санд? Про це можна буде дізнатись, відвідавши "Vis-à-vis".

Проект окреслює місце України у загальноєвропейському культурному просторі, а також культурні зв’язки України і Франції, які розпочалися в ХІ столітті, коли київська княжна Анна вийшла заміж за короля Франції Генріха І, ставши одним з найефективніших послів Київської Русі в середньовічній Європі і посівши важливе місце в історії взаємин франкомовного світу та Київської Русі-України. 

Організатор виставки, Національний музей Тараса Шевченка, продовжує свою лінію освітньо-виставкових дитячих проектів. Дитячий інтерактивний майданчик проекту – відображення процесу навчання та можливість засоціювати себе із дитиною в Україні та у Франції у ХІХ столітті, усі експонати розташовано на рівні очей дитини. 

Паралельно буде представлено найкращі науково-технічні розробки учнів-членів НЦ "Мала академія наук України" за 2015-2016 роки.

Відкриватиме виставку юних винахідників президент МАН Станіслав Довгий та представник ЮНЕСКО Жан-Поль Нгоме Абьяга, а також представники Міністерства освіти і науки України.

Очікуються представники дипломатичних місій Франції, Бельгії та Швейцарії.

27 травня – 13 червня

Місце: Національний музей Тараса Шевченка (Київ, бульвар Шевченка, 12)

Організатори: Національний музей Тараса Шевченка, Третій міжнародний фестиваль мистецтв Anne de Kiev Fest, Національний центр Мала академія наук України. 

Відкриття 27 травня о 16:00. Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.