АНОНС: 8 травня в Києві відкриють виставку про внесок УПА в перемогу над нацизмом

До річниці завершення Другої світової війни в Європі киянам покажуть історію антинацистської боротьби українських повстанців. Виставку “УПА — відповідь нескореного народу” презентує Український інститут національної пам’яті.

8 травня Європа вшановує День пам’яті та примирення. У цей день важливо нагадати про місце України на аренах світової війни. Витоки антинацистської позиції ОУН, український рух опору, ідеологічне протиборство УПА і Третього Райху, українські націоналісти в нацистських концтаборах і тюрмах – про це розповідає фотодокументальна виставка "УПА — відповідь нескореного народу".

Організатори зазначають, що внесок українських повстанців в боротьбі об’єднаних націй проти агресора залишається маловідомим.

"Наші земляки змушені були воювати за чужі інтереси і навіть вбивати інших українців, одягнених в однострої різних імперій. Але близько 100 тисяч молодих хлопців та дівчат кинули виклик обом тоталітарним режимам — нацистському та комуністичному. Вони стали воїнами Української повстанської армії", — розповідає історик Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті та один із авторів виставки.

УПА стала єдиною армією в Другій світовій війні, створеною самими українцями, — стала відповіддю нескореного народу.

 

Фотодокументальна виставка "УПА — відповідь нескореного народу" — це розповідь про боротьбу повстанців проти нацистського та комуністичного тоталітарних режимів. 8 травня в Києві Інститут національної пам’яті представить першу частину виставки "Повстані проти нацизму". Друга частина "Повстанці проти комунізму" буде відкрита у жовтні, напередодні 75 річниці створення УПА.

"УПА — відповідь нескореного народу" є спільним проектом Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху, Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Як відомо, нацистська Німеччина капітулювала 8 травня 1945 року. О 23:01 в Європі настала перша хвилина миру. Українці воювали у складі 6 армій антигітлерівської коаліції та у лавах визвольного руху.

Від 2014 року Україна спільно з Європою відзначає День пам’яті та примирення 8 травня. А 9 травня — день перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Символом пам’ятних заходів є червоний мак. Гасло "1939—1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо".

8 травня, понеділок, 12.00.

Місце: площа перед Національним музеєм історії України (вулиця Володимирська, 2, Київ)

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Центр досліджень визвольного руху, Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" та Галузевий державний архів Служби безпеки України.

Вхід вільний.

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".