In memoriam. Помер Блаженніший Любомир Гузар

Глава Української греко-католицької церкви 2005-2011 років Блаженніший Любомир Гузар помер на 85-му році життя.

Про це повідомляє "Українській правді".

Пізніше на сайті УГКЦ оприлюднили офіційну заяву, у якій зазначається, що Блаженіший помер 31 травня о 18:30.

Президент Петро Порошенко вже висловив співчуття з приводу смерті Любомира Гузара.

Після смерті 14 грудня 2000 року верховного архієпископа Мирослава Іоанна Любачівського Синод Української греко-католицької церкви вибрав, 25 січня 2001 року єпископа Любомира Гузара новим предстоятелем.

На наступний день, 26 січня 2001 року, в Соборі св. Юра у Львові відбулася інтронізація нового верховного архієпископа, відразу ж після якої папський нунцій інформував, що Іоанн Павло II, як він повідомив телеграмою, не тільки підтверджує такий вибір синоду, а й надає новоінтронізованому верховному архієпископу титул кардинала.

У 2002 році верховний архієпископ Любомир освятив наріжний камінь свого Патріаршого собору в Києві.

10 лютого 2011 року папа Бенедикт XVI прийняв відставку Любомира Гузара з поста верховного архієпископа УГКЦ.

Відповідне прохання Гузар подав, коли йому виповнилося 75 років.

Дивіться також:

Блаженніший Любомир: "Війна увійшла в моє життя 1 вересня 39-го, коли на Львів упали перші бомби"

Любомир Гузар - кардинал греко-католиків (ВІДЕО) 

Греко-католики. Історичний контекст 

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.