У російському Тольятті не можуть знайти капсулу з посланням комсомольців

У м. Тольятті в Російській Федерації планують відкрити капсулу часу з посланням, яку комсомольці закопали в 1967 році. Однак саму капсулу досі не можуть знайти.

Капсулу з посланням до майбутніх поколінь, яку комсомольці заклали в 1967 році на Молодіжному бульварі Центрального району міста, запланували відкрити 24 червня о 18:00 на День молоді, інформує "Август радіо". Саме цього дня виповнюється 50 років із дня закладки капсули. 

8 червня розпочалися підготовчі роботи — робітники почали шукати капсулу в основі пам'ятника, що споруджений над місцем закладки. Однак, як повідомляє місцевий портал "Волга-Ньюс", досі знайти її так і не змогли.

 Фото: tltmuseum.ru

Комунальники зняли бетонні плити та обстежили фундамент металошукачем, однак безрезультатно. 

Пам'ятник, що присвячений комсомольцям усіх поколінь, відкрили 27 жовтня 1978 року з нагоди 60-річчя ВЛКСМ. Автори: скульптор Ігор Бурмистенко та архітектор Юрій Кононов.  

Монумент являє собою прямокутну основу, на які встановлено бетонну стелу. На гранях стели — образи комсомольців різних поколінь.

 Фото: tltpravda.ru

Капсула з посланням була закладена з правого боку. На стелі є напис "Відкрити у 2017 році". 

За даними сайта "news163.ru", в закладці артефакту брали участь три роти офіцерської школи чекістів, духовий оркестр і комсомольці.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.