Полтавські депутати відклали перейменування вулиці на честь Богдана Гаврилишина

Депутати Полтавської міськради вирішили відкласти перейменування вулиці на честь Богдана Гаврилишина.

Про повідомляє сайт "Полтавщина".

Одним із питань, яке розглянули на засіданні депутатської комісії з питань розвитку культури, освіти Полтавської міськради, стала пропозиція депутата Вадима Ямщикова перейменувати вулицю Степана Халтуріна на Богдана Гаврилишина.

Фото: poltava.to

До засідання мер Полтави отримав листа від ініціаторів перейменування з проханням посприяти цьому процесові.

Степан Халтурін, вулицю імені якого пропонують перейменувати, був анархістом, що скоїв замах на російського царя Олександра ІІ.

Альтернативною пропозицією було назвати вулицю "Тролейбусною", оскільки на ній розташоване тролейбусне депо.

Урешті-решт, депутатам запропонували відправити це питання на доопрацювання, зокрема провести опитування думки мешканців вулиці, а також урахувати висновки депутатської комісії з питань архітектури та містобудування, які розглядатимуть перейменування.

ДОВІДКА:

Богдан Гаврилишин (19.10.1926 - 24.10.2016) - визначний український, швейцарський і канадський економіст, громадський діяч і меценат.  Випускник Торонтського університету (1954), здобув ступінь доктора філософії в галузі економіки в Женевському університеті (1976).

У 1960-1989 роках працював на керівних посадах у Міжнародному інституті менеджменту в Женеві (Швейцарія). 1990 року заснував Міжнародний інститут менеджменту в Києві. Був радником кількох президентів, прем'єр-міністрів і голів Верховної Ради України. 

У 2010 році заснував Благодійний фонд "Богдана Гаврилишина", який покликаний "сприяти становленню людей нового покоління - професійних, патріотичних, етичних українців, які турбуються про суспільне благо й активні у громадському і політичному житті суспільства, вміють співпрацювати з іншими".  Один із учасників Ініціативної групи "Першого грудня" (2010-2016).

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.