Полтавські депутати відклали перейменування вулиці на честь Богдана Гаврилишина

Депутати Полтавської міськради вирішили відкласти перейменування вулиці на честь Богдана Гаврилишина.

Про повідомляє сайт "Полтавщина".

Одним із питань, яке розглянули на засіданні депутатської комісії з питань розвитку культури, освіти Полтавської міськради, стала пропозиція депутата Вадима Ямщикова перейменувати вулицю Степана Халтуріна на Богдана Гаврилишина.

Фото: poltava.to

До засідання мер Полтави отримав листа від ініціаторів перейменування з проханням посприяти цьому процесові.

Степан Халтурін, вулицю імені якого пропонують перейменувати, був анархістом, що скоїв замах на російського царя Олександра ІІ.

Альтернативною пропозицією було назвати вулицю "Тролейбусною", оскільки на ній розташоване тролейбусне депо.

Урешті-решт, депутатам запропонували відправити це питання на доопрацювання, зокрема провести опитування думки мешканців вулиці, а також урахувати висновки депутатської комісії з питань архітектури та містобудування, які розглядатимуть перейменування.

ДОВІДКА:

Богдан Гаврилишин (19.10.1926 - 24.10.2016) - визначний український, швейцарський і канадський економіст, громадський діяч і меценат.  Випускник Торонтського університету (1954), здобув ступінь доктора філософії в галузі економіки в Женевському університеті (1976).

У 1960-1989 роках працював на керівних посадах у Міжнародному інституті менеджменту в Женеві (Швейцарія). 1990 року заснував Міжнародний інститут менеджменту в Києві. Був радником кількох президентів, прем'єр-міністрів і голів Верховної Ради України. 

У 2010 році заснував Благодійний фонд "Богдана Гаврилишина", який покликаний "сприяти становленню людей нового покоління - професійних, патріотичних, етичних українців, які турбуються про суспільне благо й активні у громадському і політичному житті суспільства, вміють співпрацювати з іншими".  Один із учасників Ініціативної групи "Першого грудня" (2010-2016).

Історіографія проблеми датування міста Одеса

Історія Південної України багата і різноманітна. Вивчаючи наукові напрацювання дослідників краю можна легко прослідкувати, що сучасні міста та села мають давню та тривалу історію становлення, розвитку та розквіту. Проте наприкінці XVIII століття, коли ці землі ввійшли до складу Російської імперії, їхня історія почала змінюватись на догоду імперським інтересам. Так зникла або викривилась історія не одного населеного пункту. Не є виключенням і “Південна Пальміра” - Одеса.

Олександр Шульгин - об'єкт "Дипломат"

Він був одним із тих, хто з моменту проголошення Української Народної Республіки і упродовж усіх міжвоєнних років чи не найбільше зробив для визнання України як незалежної держави, формування української зовнішньої політики, відстоювання українських інтересів у світі і розвитку міжнародного співробітництва. За його активною діяльністю пильно стежили органи ДПУ–НКВС СРСР і навіть мали намір завербувати

«Віроломства» Гітлера не було. Сталін все знав, але нічого не робив

Пакт Молотова-Ріббентропа, чи якщо бути відвертими Сталіна і Гітлера про ненапад та розподіл сфер впливу у Європі був бомбою сповільненої дії. Хоча шлюбний «медовий місяць» між двома диктаторами і тривав два роки, було зрозуміло, що так довго бути не може, хтось один таки піде війною на іншого. І ось коли на цю бомбу вже був закладений часовий механізм і радянські розвідники спостерігали та доповідали про місяці, тижні й дні, що залишились до початку війни, Сталін нічого не робив. Чому так сталось і чому народився один із найпопулярніших радянсько-російських міфів про «віроломний» напад Третього Райху, спробуємо розібратись у пропонованому матеріалі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.