Полтавські депутати відклали перейменування вулиці на честь Богдана Гаврилишина

Депутати Полтавської міськради вирішили відкласти перейменування вулиці на честь Богдана Гаврилишина.

Про повідомляє сайт "Полтавщина".

Одним із питань, яке розглянули на засіданні депутатської комісії з питань розвитку культури, освіти Полтавської міськради, стала пропозиція депутата Вадима Ямщикова перейменувати вулицю Степана Халтуріна на Богдана Гаврилишина.

Фото: poltava.to

До засідання мер Полтави отримав листа від ініціаторів перейменування з проханням посприяти цьому процесові.

Степан Халтурін, вулицю імені якого пропонують перейменувати, був анархістом, що скоїв замах на російського царя Олександра ІІ.

Альтернативною пропозицією було назвати вулицю "Тролейбусною", оскільки на ній розташоване тролейбусне депо.

Урешті-решт, депутатам запропонували відправити це питання на доопрацювання, зокрема провести опитування думки мешканців вулиці, а також урахувати висновки депутатської комісії з питань архітектури та містобудування, які розглядатимуть перейменування.

ДОВІДКА:

Богдан Гаврилишин (19.10.1926 - 24.10.2016) - визначний український, швейцарський і канадський економіст, громадський діяч і меценат.  Випускник Торонтського університету (1954), здобув ступінь доктора філософії в галузі економіки в Женевському університеті (1976).

У 1960-1989 роках працював на керівних посадах у Міжнародному інституті менеджменту в Женеві (Швейцарія). 1990 року заснував Міжнародний інститут менеджменту в Києві. Був радником кількох президентів, прем'єр-міністрів і голів Верховної Ради України. 

У 2010 році заснував Благодійний фонд "Богдана Гаврилишина", який покликаний "сприяти становленню людей нового покоління - професійних, патріотичних, етичних українців, які турбуються про суспільне благо й активні у громадському і політичному житті суспільства, вміють співпрацювати з іншими".  Один із учасників Ініціативної групи "Першого грудня" (2010-2016).

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.