Полтавські депутати відклали перейменування вулиці на честь Богдана Гаврилишина

Депутати Полтавської міськради вирішили відкласти перейменування вулиці на честь Богдана Гаврилишина.

Про повідомляє сайт "Полтавщина".

Одним із питань, яке розглянули на засіданні депутатської комісії з питань розвитку культури, освіти Полтавської міськради, стала пропозиція депутата Вадима Ямщикова перейменувати вулицю Степана Халтуріна на Богдана Гаврилишина.

Фото: poltava.to

До засідання мер Полтави отримав листа від ініціаторів перейменування з проханням посприяти цьому процесові.

Степан Халтурін, вулицю імені якого пропонують перейменувати, був анархістом, що скоїв замах на російського царя Олександра ІІ.

Альтернативною пропозицією було назвати вулицю "Тролейбусною", оскільки на ній розташоване тролейбусне депо.

Урешті-решт, депутатам запропонували відправити це питання на доопрацювання, зокрема провести опитування думки мешканців вулиці, а також урахувати висновки депутатської комісії з питань архітектури та містобудування, які розглядатимуть перейменування.

ДОВІДКА:

Богдан Гаврилишин (19.10.1926 - 24.10.2016) - визначний український, швейцарський і канадський економіст, громадський діяч і меценат.  Випускник Торонтського університету (1954), здобув ступінь доктора філософії в галузі економіки в Женевському університеті (1976).

У 1960-1989 роках працював на керівних посадах у Міжнародному інституті менеджменту в Женеві (Швейцарія). 1990 року заснував Міжнародний інститут менеджменту в Києві. Був радником кількох президентів, прем'єр-міністрів і голів Верховної Ради України. 

У 2010 році заснував Благодійний фонд "Богдана Гаврилишина", який покликаний "сприяти становленню людей нового покоління - професійних, патріотичних, етичних українців, які турбуються про суспільне благо й активні у громадському і політичному житті суспільства, вміють співпрацювати з іншими".  Один із учасників Ініціативної групи "Першого грудня" (2010-2016).

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".