Суд скасував повторне перейменування декомунізованих вулиць у Баштанці

15 червня Баштанський районний суд Миколаївської області визнав протиправним та скасував рішення Баштанської міської ради щодо зворотного перейменування вулиць, перейменованих у рамках декомунізації.

Про це інформує прес-служба прокуратури Миколаївської області.

"Миколаївщина – патріотичний край, де вшановують пам'ять Героїв Небесної Сотні, схиляють голови перед загиблими захисниками країни та підтримують воїнів у зоні АТО, тому, сподіваємось, що цей випадок буде уроком і пересторогою для інших не допускати в подальшому демонстрацій та будь-яких проявів символів "тоталітарного комуністичного режиму", – йдеться у заяві відомства. 

Як повідомляла "ІП", 25 травня сесія міськради м. Баштанка Миколаївської області ухвалила повернути старі назви вул. Небесної Сотні, Підпільників ОУН, Д. Боровика і М. Василенка. Вони стали називатися, відповідно, вул. Баштанської Республіки, Васляєва, Ватутіна та Горького.

Український інститут національної пам’яті у листі на адресу Баштанської міської ради оскаржив дане рішення, а також спрямував відповідні звернення до СБУ та Генпрокуратури.

2 червня Миколаївська прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом повторного перейменування. Того ж дня Баштанський районний суд Миколаївської області призупинив дію відповідного рішення Баштанської міської ради.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.