Суд скасував повторне перейменування декомунізованих вулиць у Баштанці

15 червня Баштанський районний суд Миколаївської області визнав протиправним та скасував рішення Баштанської міської ради щодо зворотного перейменування вулиць, перейменованих у рамках декомунізації.

Про це інформує прес-служба прокуратури Миколаївської області.

"Миколаївщина – патріотичний край, де вшановують пам'ять Героїв Небесної Сотні, схиляють голови перед загиблими захисниками країни та підтримують воїнів у зоні АТО, тому, сподіваємось, що цей випадок буде уроком і пересторогою для інших не допускати в подальшому демонстрацій та будь-яких проявів символів "тоталітарного комуністичного режиму", – йдеться у заяві відомства. 

Як повідомляла "ІП", 25 травня сесія міськради м. Баштанка Миколаївської області ухвалила повернути старі назви вул. Небесної Сотні, Підпільників ОУН, Д. Боровика і М. Василенка. Вони стали називатися, відповідно, вул. Баштанської Республіки, Васляєва, Ватутіна та Горького.

Український інститут національної пам’яті у листі на адресу Баштанської міської ради оскаржив дане рішення, а також спрямував відповідні звернення до СБУ та Генпрокуратури.

2 червня Миколаївська прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом повторного перейменування. Того ж дня Баштанський районний суд Миколаївської області призупинив дію відповідного рішення Баштанської міської ради.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".