In memoriam. Помер канцлер, що об'єднав Німеччину

Колишній канцлер Німеччини Гельмут Коль помер вранці, 16 червня, у своєму будинку у Людвігсхафені.

Про це повідомило німецьке видання Bild, передає "Європейська правда".

Гельмуту Колю було 87 років. Більше деталей про його смерть поки не повідомляють.

Гельмут Коль, листопад 1973 року. Фото: economic-definition.com

У червні 2015 року Гельмут Коль пережив складну операцію на кишківнику. 

Гельмут Коль працював канцлером ФРН упродовж 16 років – з 1982 по 1998 рік. За часів його правління в 1989 році відбулося падіння Берлінського муру. Коль був одним з ініціаторів об'єднання Німеччини.

 Гельмут Коль під час підписання Угоди про союз ФРН і НДР, 18 травня 1990 року. Фото: economic-definition.com

Гельмут Коль перебував на посаді канцлера чотири терміни поспіль – найдовше в історії сучасної Німеччини. 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.