Україна і Франція знімуть біографічний фільм про Анну Ярославну

Українська компанія Kinorob та французька Dadafilms анонсували початок зйомок історичної драми "Анна Київська - королева Франції" (Anna de Kiev).

Зйомки байопіку (біографічного фільму) заплановані на літо-осінь 2018 року на території Франції і України, а в широкий прокат Анна Київська вийде у 2019 році, повідомляє "Новое время".

Зараз картина перебуває на фінальній стадії написання сценарію. Уже узгоджено основний склад знімальної групи. 

Фото: nv.ua

Режисером-постановником картини виступить триразовий володар премії Сезар Ів Анжело, а оператором - Сергій Михальчук.

"Наша основна мета - створити якісний історичний фільм для широкої аудиторії, зрозумілий глядачеві і в Україні, і у Франції, і в інших країнах. Також фільм продемонструє широкій громадськості виняткову роль, яку зіграла династія Ярослава Мудрого у французькому державотворенні.

Історія княжни Анни Ярославни може стати поворотним моментом для перегляду геополітичної ролі України за останні 1000 років, що особливо актуально в умовах нинішнього повернення України в Європу і боротьби за свою ідентичність", - зазначає продюсер проекту Єгор Олесов ("Незламна", "Сторожова застава", "Поліна").

Режисер Ів Анжело. Фото: nv.ua

Сюжет фільму заснований на історичному романі французької письменниці Жаклін Доксуа "Анна Київська, королева Франції". Вона ж і написала сценарій стрічки. Це історія про київську княжну Анну - доньку Ярослава Мудрого, яка одружується зі французьким королем Генріхом.

За їх правління Франція зазнає великого розквіту. За допомогою зброї та дипломатії Генріх і Анна перемагають ворогів, розширюють свої землі і приносять на них мир і спокій.

"Історична постать Анна Ярославни сповнена величезної енергії, і сьогодні, як і 1000 років тому, приковує пильну увагу і нерідко стає предметом історичних суперечок в сучасній Європі. Наш фільм покликаний дати вичерпну відповідь щодо походження княжни Київської - королеви Франції", - наголошує продюсер проекту Оксана Мельничук.

Нагадаємо, президент Росії Володимир Путін заявив, що з одруження Анни Ярославни, середньої дочки Ярослава Мудрого, із Генріхом I у 1051 році почалися французько-російські відносини. 

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".