Україна і Франція знімуть біографічний фільм про Анну Ярославну

Українська компанія Kinorob та французька Dadafilms анонсували початок зйомок історичної драми "Анна Київська - королева Франції" (Anna de Kiev).

Зйомки байопіку (біографічного фільму) заплановані на літо-осінь 2018 року на території Франції і України, а в широкий прокат Анна Київська вийде у 2019 році, повідомляє "Новое время".

Зараз картина перебуває на фінальній стадії написання сценарію. Уже узгоджено основний склад знімальної групи. 

Фото: nv.ua

Режисером-постановником картини виступить триразовий володар премії Сезар Ів Анжело, а оператором - Сергій Михальчук.

"Наша основна мета - створити якісний історичний фільм для широкої аудиторії, зрозумілий глядачеві і в Україні, і у Франції, і в інших країнах. Також фільм продемонструє широкій громадськості виняткову роль, яку зіграла династія Ярослава Мудрого у французькому державотворенні.

Історія княжни Анни Ярославни може стати поворотним моментом для перегляду геополітичної ролі України за останні 1000 років, що особливо актуально в умовах нинішнього повернення України в Європу і боротьби за свою ідентичність", - зазначає продюсер проекту Єгор Олесов ("Незламна", "Сторожова застава", "Поліна").

Режисер Ів Анжело. Фото: nv.ua

Сюжет фільму заснований на історичному романі французької письменниці Жаклін Доксуа "Анна Київська, королева Франції". Вона ж і написала сценарій стрічки. Це історія про київську княжну Анну - доньку Ярослава Мудрого, яка одружується зі французьким королем Генріхом.

За їх правління Франція зазнає великого розквіту. За допомогою зброї та дипломатії Генріх і Анна перемагають ворогів, розширюють свої землі і приносять на них мир і спокій.

"Історична постать Анна Ярославни сповнена величезної енергії, і сьогодні, як і 1000 років тому, приковує пильну увагу і нерідко стає предметом історичних суперечок в сучасній Європі. Наш фільм покликаний дати вичерпну відповідь щодо походження княжни Київської - королеви Франції", - наголошує продюсер проекту Оксана Мельничук.

Нагадаємо, президент Росії Володимир Путін заявив, що з одруження Анни Ярославни, середньої дочки Ярослава Мудрого, із Генріхом I у 1051 році почалися французько-російські відносини. 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.