Вихід фільму про УВО анонсують уже в кінці цього року

На екрани фільм "Екс", в основі сюжету якого лежать реальні події, вийде орієнтовно наприкінці 2017 року.

Про це повідомляє "Львівська газета". В основі сюжетної лінії лежить бойова активність Української військової організації проти окупаційної влади Польської держави в 1920-х-1930-х роках. 

Бійці підпільної Української військової організації проводять революційну акцію проти уряду, котра за гіркою насмішкою долі перетворюється на криваву бійню. Молоді українські студенти – революціонери, члени підпільної організації УВО, кидають виклик нечесній і корупційній владі.

Після ряду вдалих операцій, керівництво УВО планує провести нову акцію – експропріацію (або просто – екс) грошових коштів на потреби опору. До цього завдання залучають найкращих людей, а кістяком групи стають молоді, однак дуже досвідчені бійці.

Бійці здійснюють напад на поштове відділення. Під час нападу все іде шкереберть, немов доля і справді насміхається над хлопцями: поштарі виявляються озброєними, грошей у касі катма, а "нефартовий" револьвер дає осічку у найвідповідальнішу мить.

Так політична акція із лозунгами і закликами перетворюється на криваву бійню. Не всім бійцям вдається вирватися живими, однак це ще не кінець: поліція іде по їхньому сліду.

Почали знімати фільм на Львівщині та у Львові ще в середині грудня 2016-го. Протягом травня-червня 2017 року зйомки тривали в Києві та передмісті, а з 27 червня творча група знову працює у Львові.

Фільм отримав державну фінансову підтримку за підсумками 8-го конкурсного відбору Держкіно України.

Картина насичена неповторним колоритом і музикою Галичини 30-х років ХХ ст., зокрема у фільмі будуть епізоди, що представляють знамениту батярську субкультуру.

Автором сценарію фільму є Ярослав Яріш, режисер стрічки – Сергій Лисенко, оператор-постановник – Сергій Михальчук, художник-постановник – Влад Одуденко, продюсер – Андрій Границя.

Виробництво – компанія Т.Т.М. за фінансової підтримки Держкіно України.

Як повідомлялося, Держкіно на 50% профінансує зйомки фільму "Волоцюги" про львівських батярів.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.