Меморіал українських героїв може розміститися на місці арки Дружби народів — В'ятрович

За словами голови Інституту національної пам’яті України Володимира В’ятровича, немає жодних рішень щодо місця для Меморіалу українських героїв, але ідея — є

Інститут Національної пам’яті запропонує розмістити Меморіал українських героїв на місці арки Дружби народів у Києві. Про це в ексклюзивному коментарі "УНН" 2 червня повідомив голова Інституту національної пам’яті України Володимир В’ятрович.

"... поки що немає жодних рішень щодо цього [місця розміщення Меморіалу українських героїв — ІП]. Наша ідея  це, власне, пагорб над Дніпром, на місці, де зараз є суперечлива веселка [арка Дружби народів — ІП], або ж ярмо, як її ще називають. Це було би оптимальним рішенням для створення і розміщення там національного пантеону", — зазначив посадовець.

Голова Інституту нацпам’яті при цьому зауважив, що створений спеціальний комітет щодо Меморіалу українських героїв досі не збирався.

"Був створений спеціальний комітет, який поки що не збирався. Готуючись до засідання цього комітету інститут Національної пам’яті підготував власне бачення. Суть у тому, що цей Меморіал українських героїв ми пропонуємо зробити власне українським національним пантеоном, тобто місцем, де би вшановували всіх тих людей, які найбільше прислужилися до того, щоб Україна відбулася як держава", — розповів В.В’ятрович.

За його словами, вшановувати будуть політичних діячів, діячів культури, мистецтва і науки, а також перепоховають частину відомих українців, чий прах покоїться за кордоном.

Також він повідомив, що інститут Нацпам’яті буде стояти на тому, щоб центральним елементом Меморіалу українських героїв була могила невідомого вояка сучасної війни.

"Ще одна наша пропозиція полягає в тому, що невід’ємним елементом цього меморіалу має бути пам’ятник, присвячений героям теперішньої війни. На нашу думку, важливо, щоб могила невідомого вояка сучасної війни стала центральним елементом пантеону. Це абсолютно не радянська традиція, це традиція, яка бере свій початок у Франції часів першої світової війни. Могила невідомих вояків є елементом культури у більшості західно-європейських та північно-американських країн", — додав В’ятрович.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.