Спецпроект

У Казахстані відкрили пам'ятник жертвам казахського голодомору. ФОТО

31 травня в День пам’яті жертв політичних репресій у м. Алмати в Казахстані відкрили пам’ятник жертвам голодомору 1931—1933 років.

Монумент із бронзи та гарніту встановили у сквері Карагайли на перехресті вулиць Кабанбай-батира і Науризбай-батира, передає "Forbes. Казахстан". Він являє собою триметрову скульптуру матері, яка притискає до грудей знесилену від голоду дитину. Автори проекту, що має назву "Ана", — Дулат Усенбаєв, Айдос Буркітбаєв і Канат Бегулієв.

 Фото: Серікжан Ковланбає

За словами акіма (голови адміністрації) міста Бауиржана Байбека, пам’ятник відкрито на доручення президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва. "Образ матері, яка пригортає до грудей знесилену від голоду дитину, уособлює всю скорботу казахського народу. Мати — це джерело всього сущого, основа нації, гарантія майбутнього", — сказав Байбек.

За період з 1918 по 1933 роки в Казахстані загинуло, за різними даними, понад 3 млн осіб, у тому числі з 1931 по 1933 роких загинуло біля 1,7 млн людей. Жертвами реперсій 1937—1938 років стало понад 100 тис. казахстанців.

 Фото: Серікжан Ковланбаєв

"Дивлячись на свого слабкого й беззахисного сина, її серце обливаєтсья кров’ю від горя й безвиході. Тонкі руки й ноги хлопчика звисають, він не має сил обійняти свою матір, очі його привідкриті. Коло ніг жінки лежить перевернутий догори догори дном порожній казан", — пояснили автор скульптури.

На відкриття пам'ятника прийшли представники місцевої влади, громадські діячі та нащадки реперсованих і жертв голоду.

За даними казахського демографа Макаша Татімова, під час казахського голодомору загинуло 2 мільйони 350 тис. казахів, що складало 51% від загальної чисельності казахів (4 мільйони 200 тис., що проживали в Казахській РСР).

Найбільш постраждали північні, скотарські, райони республіки. Основною причиною була насильницька реквізиція худоби з боку радянської влади, а також примусовий перехід на осідлий спосіб життя.

Анекдоти для Рейгана. Розсекречені документи ЦРУ

Рональд Рейган часто оповідав анекдоти про радянську дійсність. Звідки він їх міг знати? У ЦРУ розсекретили кілька документів, які пояснюють джерела специфічної поінформованості 40-го Президента Сполучених Штатів.

Антон Дробович: Гри в одні ворота не буде

Розмова з Антоном Дробовичем, головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) про польсько-українські відносини, спільні плани та проекти, виклики на новій посаді, а також про те, кого він вважає героями України. Інститут Антон Дробович очолив у грудні 2019 року, після того, як виграв конкурс, попереднім керівником був Володимир В’ятрович.

Луцьк в окупації: побороти епідемії й вижити!

Луцьк – одне з перших українських міст, яке було окуповане вермахтом вже надвечір 25 червня 1941 року. Нова окупація приносить не тільки усі «принади» нацистського режиму, але й епідемії

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.