Спецпроект

У Казахстані відкрили пам'ятник жертвам казахського голодомору. ФОТО

31 травня в День пам’яті жертв політичних репресій у м. Алмати в Казахстані відкрили пам’ятник жертвам голодомору 1931—1933 років.

Монумент із бронзи та гарніту встановили у сквері Карагайли на перехресті вулиць Кабанбай-батира і Науризбай-батира, передає "Forbes. Казахстан". Він являє собою триметрову скульптуру матері, яка притискає до грудей знесилену від голоду дитину. Автори проекту, що має назву "Ана", — Дулат Усенбаєв, Айдос Буркітбаєв і Канат Бегулієв.

 Фото: Серікжан Ковланбає

За словами акіма (голови адміністрації) міста Бауиржана Байбека, пам’ятник відкрито на доручення президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва. "Образ матері, яка пригортає до грудей знесилену від голоду дитину, уособлює всю скорботу казахського народу. Мати — це джерело всього сущого, основа нації, гарантія майбутнього", — сказав Байбек.

За період з 1918 по 1933 роки в Казахстані загинуло, за різними даними, понад 3 млн осіб, у тому числі з 1931 по 1933 роких загинуло біля 1,7 млн людей. Жертвами реперсій 1937—1938 років стало понад 100 тис. казахстанців.

 Фото: Серікжан Ковланбаєв

"Дивлячись на свого слабкого й беззахисного сина, її серце обливаєтсья кров’ю від горя й безвиході. Тонкі руки й ноги хлопчика звисають, він не має сил обійняти свою матір, очі його привідкриті. Коло ніг жінки лежить перевернутий догори догори дном порожній казан", — пояснили автор скульптури.

На відкриття пам'ятника прийшли представники місцевої влади, громадські діячі та нащадки реперсованих і жертв голоду.

За даними казахського демографа Макаша Татімова, під час казахського голодомору загинуло 2 мільйони 350 тис. казахів, що складало 51% від загальної чисельності казахів (4 мільйони 200 тис., що проживали в Казахській РСР).

Найбільш постраждали північні, скотарські, райони республіки. Основною причиною була насильницька реквізиція худоби з боку радянської влади, а також примусовий перехід на осідлий спосіб життя.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".