У Києві відкрили виставку про музичне мистецтво української еміграції

На виставці представлені маловідомі широкому загалу архівні документи 1920–2000-х рр., що висвітлюють діяльність українських митців, колективів, музичних товариств у Польщі, Чехословаччині, Франції, Нідерландах, Австрії, Великій Британії, Німеччині, Швеції, Канаді, США та інших країнах світу.

 

7 червня у Київському міському будинку учителя відбулося відкриття документальної виставки Центрального державного архіву зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) "З піснею через світ".

Організатори виставки прагнули показати українське музичне мистецтво західної діаспори ХХ століття як один із важливих чинників збереження національної ідентичності та його вплив на формування громадського, а згодом і політичного престижу українців у світі.

Відвідувачі мають змогу ознайомитися з документами про творчу діяльність одного із найвідоміших композиторів та диригентів ХХ століття О. Кошиця, завдяки якому українська пісня стала відома в світі й здобула визнання як унікальне художнє явище.

Вагомий внесок у популяризацію кобзарського мистецтва в українській діаспорі зробили такі відомі музиканти і бандуристи, як В. Ємець, який перший з кобзарів "перетнув світ" і з концертами української народної пісні здобув визнання в салонах Парижа, композитор-кобзар Г. Китастий – разом із всесвітньо відомою Капелою бандуристів імені Т. Г. Шевченка зміцнив і поглибив серед народів світу славу української пісні.

Експозиція також знайомить із музичними здобутками інших українських композиторів, диригентів, виконавців і співаків зі світовими іменами, зокрема Р. Придаткевича, П. Маценка, В. Моти.

Не маючи прямого зв’язку з Батьківщиною українські митці не лише зуміли зберегли всі цінності етнічної самобутності свого народу, але й примножили їх і передали молодшим поколінням.

Уперше на виставці демонструються архівні документи Диригентсько-учительських курсів (Канада) та інших осередків музичної освіти в діаспорі.

На окрему увагу заслуговують документи Національної комісії з питань повернення в Україну культурних цінностей при Кабінеті Міністрів України, які свідчать про значні зусилля, спрямовані на повернення в Україну музичного доробку українських митців Василя Безкоровайного, Володимира Луціва, Модеста Менцинського, Ігоря Стравінського та інших.

Відкриваючи захід директор ЦДАЗУ Ірина Мага, зокрема, відзначила, що, розвиваючи музичні традиції, українці за кордоном зробили неоціненний внесок у формування історичної пам’яті українського народу та популяризацію національної української ідеї.

У заході взяли участь представники Міністерства закордонних справ України, Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, державних архівних установ, музеїв, науковці, викладачі та студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка й інших вищих навчальних закладів, громадськість і ЗМІ. Також гостем заходу був Олександр Кошиць, родич композитора та диригента Олександра Кошиця.

Гармонійним доповненням урочистого відкриття виставки стали виступи студентів Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра.

Виставка працює у Київському міському будинку учителя (вул. Володимирська, 57) з 7 по 21 червня. Вхід вільний

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.