У Львові вандали пошкодили експозицію в пам'ять жертв розстрілів НКВД влітку 1941 року

6 липня у Львові працівники Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького" виявили, що від рук невідомих вандалів постраждав мистецький проект львівської художниці Анни Данчишин "Обірвані сторінки".

Про це повідомляє Iнформаційна агенція ZIK

"Музейники вранці в прямому значенні побачили обірвані сторінки, – тобто зідрані з мурів художні постери, які становили один із розділів арт-проекту, присвяченого пам’яті жертв масових розстрілів 22-28 червня 1941 року. Та інсталяція, що розташована на музейному подвір’ї не постраждала. Причина руйнувань – варварська агресія", – повідомила заступниця директора музею Вікторія Садова.

Вікторія Садова нагадала, що мистецький проект у жанрі стрит-арту відкрили нещодавно, а саме в поминальні дні, коли громада згадувала розстріляних у в’язничних катівняхна початку німецько-радянської війни мешканців Галичини різних національностей.

Фото: ЗІК

Тоді авторка екстер’єрної виставки – магістрантка Львівської національної академії мистецтв Анна Данчишин наголосила, що метою проекту є вшанування пам’яті загиблих. Проте у когось таки здійнялася рука на сучасні твори мистецтва, інспіровані сумлінням пам’яті.

Випускниця кафедри графічного дизайну ЛНАМ Анна Данчишин не вперше творчо переосмислює історичний наратив, представлений у музеї-меморіалі. Попередньо вона брала участь у колективному проекті "Камера", експонуючи авторські плакати на тему громадянських прав та свобод.

Актуальна пропозиція мисткині полягає у вигляді стіни пам’яті, вкритої друкованими постерами, які слугують ілюстрацією до трагічних подій. Постери, ритмічно закомпоновані на квадро, варіюються у кольорах (білий, червоний, чорний).

Фото: ЗІК

Сюжетами для створення графічних зображень слугують музейні артефакти: грати, дверні вічка та засуви, оригінальні тюремні вишивки з квітковими орнаментами тощо.

Виставка неабияк привертала увагу до непомітного музейного входу, заохочувала туристів до відвідин і була самодостатнім культурно-соціальним проектом у міському просторі.

"Цікаво, що нинішній напад на ці твори уже рецидивний, бо коли художниця щойно монтувала екстер’єрну експозицію, то відчула негативне ставлення мешканців сусіднього будинку, які воліли, аби їм та виставка не нагадувала про трагедію. Наступними днями спроби зірвати плакати повторилися. І ось нині злороби досягнули свого. Їхні варварські вчинки не спинила навіть присутність наряду поліції, що чергував удень на вул. Брюллова, аби сприяти встановленню обмежувачів паркування авт на хідниках. Прикро, що об’єктом агресії стало таке місце національної пам’яті як "Тюрма на Лонцького", яке насправді спонукає до молитви і розуміння трагедії та болю інших, як свого власного", – резюмувала Вікторія Садова.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.