In memoriam. Помер очільник Яворівського братства ОУН-УПА

У неділю, 9 липня, перестало битися серце Петра Вушка, політв’язня, члена ОУН, голови Яворівського братства ОУН-УПА.

Про це повідомляє "ГалІнфо" з посиланням на джерела в Яворівській районній державній адміністрації.

Народився Петро Вушко 18 червня 1926 року в с. Кобильниця Волоська колишнього Яворівського повіту (тепер Польща). Виховувався в патріотичній сімї. Під час німецької окупації Петро Вушко навчався в українській державній торгівельній школі в Яворові, нині Львівської обл. А в 1944 році став членом ОУН під псевдонімом "Орлик".

Фото: ГалІнфо

Після жорстокого слідства Петро Вушко був засуджений військовим трибуналом на кару смерті, яку замінили на 25 років концтаборів і 5 років позбавлення громадянських прав.

Очолював Яворівське братство ОУН–УПА, яворівську районну спілку політв’язнів, член ради обласного відділення ветеранів, брав активну участь у всіх патріотичних заходах.

Похорон відбувся сьогодні, 10 липня.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.