Спецпроект

АНОНС: Круглий стіл: "Колаборація у Голокості в Україні" у Львові

17 липня Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи у співпраці з програмою “Єврейських студій” Українського Католицького Університету проведуть круглий стіл: "Колаборація у Голокості в Україні: колективний портрет, мотивації, локальні особливості".

У наші дні одним з важливих викликів для українського суспільства залишається "подолання" складного минулого. Історія українсько-єврейських стосунків та колаборації у Голокості неєврейського населення в період нацистської окупації часто є предметом політичних дебатів, ідеологічних суперечок та інструменталізації, а не дискусій професійних істориків.

 

Тімоті Снайдер у своїй книзі "Чорна земля", розглядаючи ситуацію з погромами в Західній Україні влітку 1941 року, висловив думку про те, що велика частина українців, які брали участь в цих акціях в Галичині та на Волині були в 1939–1941 роках радянськими колаборантами.

До таких висновків він дійшов, дивлячись на події в цих регіонах через призму того, що він називає "подвійною окупацією". Йому опонує інший історик – Омер Бартов, який стверджує, що члени ОУН, як і ідеологія цієї партії, зіграли значну роль в розпалюванні антисемітських настроїв в Галичині та на Волині в 1941 р, а отже – спровокували і радикалізували погроми та подальші переслідування та вбивства євреїв в Україні.

Хто з них має рацію? Чи підходять схеми, запропоновані Снайдером чи Бартовим для регіонів центральної та східної України?

Організатори сподіваються, що дискусія стане початком для більшої ініціативи українських та зарубіжних дослідників з вивчення, обговорення та осмислення проблеми.

Учасники дискусії:

Микола Балабан – аспірант УКУ, досліджує історію Львова під час перших двох тижнів німецько–радянської війни.

Павел Маркевич – аспірант Ягеллонського університету, досліджує історію Українського Центрального Комітету у Кракові (1940-1945).

Юрій Радченко – кандидат історичних наук, директор Центру дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, постдокторальний дослідник Університету імені Бен Гуріона у Негеві. Досліджує історію Голокосту, українсько-єврейські стосунки, європейські праворадикальні рухи 1920-1940- х-рр. та колаборацію у Східній Європі в період Другої світової війни.

Андрій Усач – незалежний дослідник. Вивчає нацистський окупаційний режим в Україні, місцеву колаборацію та Голокост.

Модератор: Василь Расевич – кандидат історичних наук, дослідник Центру міської історії Центрально-Східної Європи.

В рамках заходу відбудеться лекція професора юдаїки і єврейської історії історичного факультету Північно-західного (Northwestern) університету в Чикаго Йоханана Петровського-Штерна "Місцеве населення, колаборація та Голокост в Україні: новітня історіографія, перспективи розвідок".  

Понеділок, 17 липня, 16.00

Місце: Академічний корпусі Українського Католицького університету (Львів, вул. Козельницька 2а), ауд. 405.

Організатори: Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи, програма "Єврейських студій" Українського Католицького університету.

Контактна інформація: Артем Харченко, +380975435364, ethnickh@gmail.com, https://ethnickh.wordpress.com

Вхід вільний.


 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.