У Рівному може постати пам'ятник польській поетесі родом із Києва

Ідеться про пам’ятний знак поетесі з трагічної долею Зузанні Гінчанці, що найкращі роки свого нетривалого життя (1917-1944) провела у Рівному.

Про це повідомляє "Радіо Трек".

Зузанна була єврейкою, писала польською мовою. Вона народилася в Києві, проте в ранньому віці переїхала до Рівного, де жила у бабусі Сари Гінзбург, що мала власний аптечний склад і кілька житлових кімнат у двоповерховому будинку на головній вулиці Рівного в районі міського ринку.

 Зузанна Гінчанка

Орієнтовно на місці, де розташовувався будинок бабусі талановитої поетеси, і має з’явитися пам’ятник Сарі Поліні Гінзбург (справжнє ім’я Гінчанки).

Ескізи майбутнього пам’ятного знаку Радіо Трек надав голова Культурно-просвітницького Центру імені Томаша Оскара Сосновського Ярослав Ковальчук, що звернувся до міської влади з ініціативою про появу пам’ятника у Рівному.

Ескіз, розроблений студентами та викладачами НУВГП, схвалила комісія у складі представників управління культури і туризму Рівненського міськвиконкому, архітекторів, істориків, консула Республіки Польща у Луцьку.

Щоправда, Культурно-просвітницькому центру запропоновано розглянути варіант розміщення пам’ятника біля Залу органної музики в процесі реконструкції майдану Музики.

Ескіз пам’ятного знаку Гінчанці

Проте пан Ковальчук упевнений – пам’ятник має з’явитися саме на Театральній площі. Каже, польська сторона наполягатиме саме на цьому.

Про це, мовляв, говорили міський голова Володимир Хомко та Генконсул Польщі в Луцьку Веслав Мазур.

Ярослав Ковальчук впевнений, що пам’ятний знак привабить до Рівного туристів: не лише з Польщі, а й Ізраїлю, Австралії і буде не просто скульптурою поетеси, він ще й зображатиме музу. 

Адже в планах зробити її за зразком Шопенівських лавочок у Варшаві, на яких можна послухати уривки творів музиканта. За задумом у Рівному, так само натиснувши кнопку, можна буде послухати вірші Гінчанки івритом, польською, українською, англійською мовами.

Лист Рівненської міської ради про підтримку спорудження пам'ятника Зузанні Гінчанці

Щоправда, досі невідома вартість пам’ятного знаку та матеріал, з якого він виготовлятиметься. Все це нині обраховують фахівці.

Зузанна Гінчанка була розстріляна нацистами в Кракові у 27-річному віці і більш детально про долю поетеси, яка перші свої твори написала у Рівному та здобула тут перше визнання, можна дізнатися на сайті Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.