Більшість росіян хочуть прославляти Сталіна в бронзі

Майже дві третини росіян заявили про доцільність спорудження пам’ятних знаків, які прославляють державні досягнення Йосипа Сталіна.

У той же час понад половина вважає, що у встановленні дощок і бюстів Сталіна, які повідомляють про його злочини, невдачі та нейтральні факти, потреби немає.

Про це свідчать результати дослідження Всеросійського центру вивчення громадської думки (рос. – ВЦІОМ), повідомляє РІА "Новости".

Відповідно до опублікованих даних, 62% респондентів підтримують ідею розміщення пам’ятних знаків (дощок, цитат, бюстів, картин) Сталіна. Протилежної думки дотримується 31% опитаних.

Прихильники обґрунтовують свою думку тим, що Сталін є частиною історії, про яку повинні знати діти (57%); задяки Сталіну "ми перемогли у Великій Вітчизняній війні" (18%); "він зробив багато хорошого для країни" (9%); Сталін "зробив країну великою" (8%).

Говорячи про потребу розміщення пам’ятних знаків про злочини та невдачі Йосипа Сталіна, 65% росіян вважають, що вони не потрібні, а 28% заявили про протилежне. Розміщення подібних меморіальних знаків росіяни пояснили тим, що люди повинні знати всю правду не тільки про досягнення (39%); що "це частина історії" (35%) і "на помилках навчаються" (16%).

Згідно з даними ВЦІОМ, 59% опитаних не вбачають потреби в розміщенні пам’ятних знаків, які повідомляють про нейтральні факти про Сталіна ("що відвідав, де виступав з промовою тощо"); хотіли б бачити подібні знаки 35% респондентів.

Причиною розміщення таких знаків називали те, що це "наша історія" (50%); що "люди повинні знати все про Сталіна, що зробити висновки про його особу" (22%); а також що це може бути комусь цікавим, наприклад, туристам (7%).

Результати досілдження свідчать, що 44% опитаних громадян Росії позитивно поставились би до встановлення біля їх будинку пам’ятного знака про Сталіна. Негативно до цього поставились би 24%. Про нейтральне ставлення заявили 28%.

Ініціативне всеросійське опитування "ВЦІОМ-Спутник" проведено 7-8 липня 2017 року серед 1200 респондентів старших за 18 років шляхом телефонного інтерв’ю. Для даної вибірки максимальний розмір похибки не перевищує 3,5%.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.