Петиція щодо збереження археологічних розкопок у Києві набрала потрібну кількість голосів

Електронна петиція на сайті КМДА зпроханням врятувати археологічні розкопки та знайдені артефакти на Поштовій площі в Києві набрала потрібні 10 тис. готосів за 4 дні до кінцевого терміну.

Петицію зареєстрував автор фільму "Україна.Повернення своєї історії" Акім Галімов 26 квітня 2017 року. Станом на сьогодні її підписало 10484 особи. Автор петиції так сформулював її мету:

"Просимо мера Києва Віталія Кличка звернути увагу на те, що археологічні розкопки, які мають загальнонаціональне значення для України, опинились під небезпекою знищення. Квартали стародавнього Києва завалюють мішками зі сміттям, а фінансування роботи археологічної групи припинилося 4 місяці назад.

У зв'язку з Євробаченням на історичному місці хрещення Русі у річці Почайна пришвидшеними темпами добудовують торговельний центр, а культурні шари X-IX століття, які могли би мати революційне значення для науки, будівельники через декілька днів мають намір залити бетоном.

Творча команда фільму "Україна.Повернення своєї історії" на чолі з автором фільму Акімом Галімовим, Директор Центру археології Києва при Інституті археології НАН України Михайло Сагайдак, кияни та все наукове товариство України турбуються про збереження історичної спадщини нашої держави та просять мера Віталія Кличка втілити плани щодо музеєфікації та подальшого дослідження старовинної вулиці часів Київської Русі".

Тепер Київська міська державна адміністрація повинна буде розглянути цю петицію.

Нагадаємо, на початку 2015 року під час підготовчих робіт з реконструкції Поштової площі археологи знайшли частину вулиці середньовічного Києва. За оцінками науковців, дерев’яні споруди датовані ХI–XII століттями.

12 берзеня 2015 року стався обвал ґрунту, через що археологи призупинили роботи. Наступного місяця з метою захисту розкопу від впливу сонця та дощу його засипали землею.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.