Петиція щодо збереження археологічних розкопок у Києві набрала потрібну кількість голосів

Електронна петиція на сайті КМДА зпроханням врятувати археологічні розкопки та знайдені артефакти на Поштовій площі в Києві набрала потрібні 10 тис. готосів за 4 дні до кінцевого терміну.

Петицію зареєстрував автор фільму "Україна.Повернення своєї історії" Акім Галімов 26 квітня 2017 року. Станом на сьогодні її підписало 10484 особи. Автор петиції так сформулював її мету:

"Просимо мера Києва Віталія Кличка звернути увагу на те, що археологічні розкопки, які мають загальнонаціональне значення для України, опинились під небезпекою знищення. Квартали стародавнього Києва завалюють мішками зі сміттям, а фінансування роботи археологічної групи припинилося 4 місяці назад.

У зв'язку з Євробаченням на історичному місці хрещення Русі у річці Почайна пришвидшеними темпами добудовують торговельний центр, а культурні шари X-IX століття, які могли би мати революційне значення для науки, будівельники через декілька днів мають намір залити бетоном.

Творча команда фільму "Україна.Повернення своєї історії" на чолі з автором фільму Акімом Галімовим, Директор Центру археології Києва при Інституті археології НАН України Михайло Сагайдак, кияни та все наукове товариство України турбуються про збереження історичної спадщини нашої держави та просять мера Віталія Кличка втілити плани щодо музеєфікації та подальшого дослідження старовинної вулиці часів Київської Русі".

Тепер Київська міська державна адміністрація повинна буде розглянути цю петицію.

Нагадаємо, на початку 2015 року під час підготовчих робіт з реконструкції Поштової площі археологи знайшли частину вулиці середньовічного Києва. За оцінками науковців, дерев’яні споруди датовані ХI–XII століттями.

12 берзеня 2015 року стався обвал ґрунту, через що археологи призупинили роботи. Наступного місяця з метою захисту розкопу від впливу сонця та дощу його засипали землею.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?