Ізраїль узаконив відзначення Дня перемоги 9 травня

Ізраїльський Кнессет ухвалив закон про ввідзначення Дня перемоги над нацизмом 9 травня на державному рівні.

Про це повідомляє Front News International.

"У законопроекті сказано, що 9 травня святкуватимуть перемогу Союзників над нацистською Німеччиною. В армії та школах буде виділено години для вивчення теми перемоги над нацистами", – йдеться в повідомленні прес-службі Кнессету.

За словами одного з авторів закону, депутата Одеда Форера, закон виражає повагу до ветеранів армій Антигітлерівської коаліції за виконання їх громадянського обов’язку у своїх країнах.

Законодавчу ініцативу партії "Наш дім – Ізраїль", до якої належить і депутат Форер, підтримали одноголосно – 53 голоси "за".

"Сьогодні дуже важливий для мене день. Тепер ми можемо бути певні: пам’ять про перемогу над нацизмом, про подвиг євреїв, які билися на фронтах Другої світової війни, не буде втрачено назавжди. Для ветеранів, у тому числі тих, які живуть в Ізраїлі, ця дата – 9 травня має символічне значення. Нашим моральним обов’язком є віддати їм честь за спасіння людства від нацизму та увіковічити пам’ять про велику перемогу, яка для вреїв та Ізраїлю має особливе значення", – цитує Одеда Форера сайт newsru.co.il.

Нагадаємо, що в більшості країн Європи прийнято відзначати День перемоги над нацизмом (його ще називають Днем закінчення війни в Європі або Днем пам'яті та примирення) 8 травня. Святкування річниці цієї події 9 травня притаманне пострадянським країнам

Україна з 2015 року відзначає два свята: День пам'яті та примирення 8 травня та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.