Спецпроект

Колишнього нациста родом з України позбавили громадянства вже вчетверте

Канада вчетверте позбавила громадянства 93-річного колишнього службовця нацистської айнзацкоманди Гельмута Оберлендера. Той обіцяє знову подати апеляцію.

Про це повідомляє видання Times of Israel.

Минулого тижня Канада позбавила громадянства колишнього забудовника, а нині пенсіонера Гельмута Оберлендера, якого звинувачували в приховуванні свого нацистського минулого під час набуття громадянства в 1960 році.

Уряд анульовував громадянство Оберлендера у 2001, 2007 і 2012 роках, однак змушений був скасувати власні рішення після апеляції адвокатів Оберлендера.  

Гельмут Оберлендер у часи служби в айнзацкоманді 10а. Фото: timesofisrael.com

Його, народженого в Україні, примусово мобілізували як перекладача для айнзацкоманди 10а, мобільного карального підрозділу, який стратив тисячі євреїв у колишньому Радянському Союзі. Оберлендер послідовно стерджував, що він ніколи нікого не вбивав.

"Ми із вдячністю аплодуємо канадському урядові за чергове позбавлення Оберлендера громадянства, — сказав генеральний директор Центру ізраїльсько-єврейських справ в Оттаві Шимон Коффлер Фогель, — юридичні факти у цій справі незаперечні: Оберлендер був членом варварського нацистського підрозділу, який убив понад 90 тис. євреїв під час Голокосту".

"Для таких огодних злочинів немає строку давності", — додав він.

Успішне оскарження Оберлендером та іншими звинуваченими колишніми нацистами в Канаді викликали хвилю закидів з боку єврейських кіл, що канадський уряд робить недостатньо для того, щоб притягти ймовірних колишніх нацистських воєнних злочинців до правосуддя. 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.