Найбільшу базу мешканців України поповнили відомостями про 10 тис. вояків австро-угорської армії

База pra.in.ua доповнилась відомостями про понад 10 тис вояків Автро-Угорщини з України.

Це перший блок, який включає у себе лише вояків, народжених на території сучасної України, пише "ГалІнфо". Робота над другим блоком (який включатиме у себе також осіб, народжених на території нинішнього Підкарпатського воєводства) орієнтовно буде завершено у жовтні-листопаді.

 

Джерелом теми стали скани у чеському архіві, різноманітні публікації, а також міні-бази сформовані окремим дослідниками (зокрема поховання навколо Ужгорода вже передані розробникам бази, але ще чекають свого часу бути внесеними).

У цілому роботу над темою не завершено, і база поповнюватиметься вояками цісаря й надалі, тож слідкуйте за оновленнями. Наразі ці дані привязані до населених пунктів звідки були родом зазначені особи. Окремий розділ з тематичними списками планується запустити восени.

Проект pra.in.ua – найбільша база мешканців території України, народжених між 1650-1920-ми роками. Станом на червень 2017 року база проекту нараховувала 2,5 млн осіб. План розвитку проекту передбачає, що на початок 2018, року вона виросте до 3 млн осіб, а в 2019 році - сягне 4 млн.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.