Найбільшу базу мешканців України поповнили відомостями про 10 тис. вояків австро-угорської армії

База pra.in.ua доповнилась відомостями про понад 10 тис вояків Автро-Угорщини з України.

Це перший блок, який включає у себе лише вояків, народжених на території сучасної України, пише "ГалІнфо". Робота над другим блоком (який включатиме у себе також осіб, народжених на території нинішнього Підкарпатського воєводства) орієнтовно буде завершено у жовтні-листопаді.

 

Джерелом теми стали скани у чеському архіві, різноманітні публікації, а також міні-бази сформовані окремим дослідниками (зокрема поховання навколо Ужгорода вже передані розробникам бази, але ще чекають свого часу бути внесеними).

У цілому роботу над темою не завершено, і база поповнюватиметься вояками цісаря й надалі, тож слідкуйте за оновленнями. Наразі ці дані привязані до населених пунктів звідки були родом зазначені особи. Окремий розділ з тематичними списками планується запустити восени.

Проект pra.in.ua – найбільша база мешканців території України, народжених між 1650-1920-ми роками. Станом на червень 2017 року база проекту нараховувала 2,5 млн осіб. План розвитку проекту передбачає, що на початок 2018, року вона виросте до 3 млн осіб, а в 2019 році - сягне 4 млн.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.