Книга про стосунки еліти, народу й держави в історії України вийде восени

Головний редактор газети "День" Лариса Івшина анонсувала вихід книги "Корона, або Спадщина Королівства Руського".

Нову книгу серії "Бібліотека газети "День" буде присвячено переосмисленню витоків і природи української державності.

"Це наша спроба поставити надважливе питання – з якого етапу Україна починає своє "літочислення"? Можливо, від київського князя Святослава, який у 971 році уклав мирний договір з візантійським імператором Іоанном Цимісхієм? Або ж від Ярослава Мудрого, тисячоліття утвердження якого на престолі будемо відзначати у 2019 році? В України є своя давня спадщина. Питання тільки в тому, наскільки ми готові вступити у "права власності", – йдеться в анонсі.

Фото: газета "День"

На думку Лариси Івшиної, в Україні надто довго домінувала "народницька" історіографія, в якій не було місця шляхті й узагалі еліті. У "народницькому" історичному міфі таким людям щонайбільше відводилась роль антагоніста, якому протистояв пригноблений "народ" або клас "трудящих". Книга в найширшому історичному контексті розкриває проблему відповідальності еліти та народу.

"Книга "Корона, або Спадщина Королівства Руського" – це звернення до минулого з позиції сучасності. Це – матеріал для творення проекту майбутнього. Це – нагода для кожного громадянина усвідомити, що його участь в житті держави не обмежується лише виборами. Ваші стереотипи будуть зруйновані! Ви відчуєте свіжість і новизну нашої спільної історії. Висококласний колектив наших авторів провів колосальну роботу, щоб пролити трохи світла на її таємниці й ми будемо раді поділитися з читачами розкопаними скарбами", – обіцяє Івшина.

Презентація видання відбудеться на цьогорічному Форумі видавців у Львові. Поки триває передзамовлення книги, яке можна зробити тут.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.