УІНП просить провести розслідування з приводу комуністичної стели Горішніх Плавнів. ДОКУМЕНТ

Український інститут національної пам’яті скерував звернення до Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України та Голови Національної поліції України з проханням провести розслідування протиправних дій міської влади Горішніх Плавнів щодо відновлення стели "КОМСОМОЛЬСЬК" на в’їзді до міста.

Про це йдеться в повідомленні на офіційному сайті Інтитуту.

 "З відкритих джерел інформації ("ТелеЭкспресс. Інформаційно-рекламний щотижневик ТОВ "Телерадіокомпанії "ГОК". — № 24 (1109). — 14.06.2017, а також: http://poltava.vlast.ua/v-gorishnih-plavnyah-vozvrashhayut-komsomolsk/) Інституту нещодавно стало відомо про рішення міської влади Горішніх Плавнів щодо виготовлення елементів (у вигляді літер С та М) для відновлення малої архітектурної форми (стели "КОМСОМОЛЬСЬК" на в’їзді до міста). Згідно цих повідомлень, на виготовлення згаданих елементів комунальному підприємству Горішньоплавнівської міської ради КП "СпецЕко" з місцевого бюджету виділено 8 000 (вісім тисяч) гривень", — вказано в листі.

 

З метою недопущення використання та пропаганди символіки комуністичного тоталітарного режиму у м. Горішні Плавні, 29 червня Інститут скерував лист міському голові Д. Г. Бикову про дотримання чинного законодавства та обов’язкового демонтажу зазначеної конструкції.

Водночас, з інформації, розміщеної в мережі Інтернет, Інституту стало відомо про те, що у м. Горішні Плавні 3 липня відновлено символіку комуністичного тоталітарного режиму у вигляді згаданої стели.

Відповідно до статті 436-1 Кримінального кодексу України поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.

 

Ті самі дії, вчинені особою, яка є представником влади, або вчинені повторно, або організованою групою, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

У зверненні до правоохоронних структур Український інститут національної пам’яті просить порушити кримінальне провадження за ст. 436-1 ККУ за фактом поширення та публічного використання символіки комуністичного тоталітарного режиму та притягти винних осіб до відповідальності.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.