На Тернопільщині націоналісти демонтували пам'ятник радянському піонерові. ФОТО

10 серпня активісти націоналістичних організацій демонтували пам'ятник "піонеру-герою" Васі Шишковському в м. Шумську Тернопільської обл.

Демонтаж здійснили члени Всеукраїнського об'єднання "Тризуб" ім. С. Бандери та Національно-визвольного руху "Правий сектор", передає прес-служба Тернопільського загону ВО "Тризуб".

За словами націоналістів, місцева влада всіляко відкладала демонтаж, хоча відповідне рішення Шумська міська рада ухвалила ще в 2016 році.

Фото: ВО "Тризуб" ім. Степана Бандери

Відповідно до радянської легенди, Вася Шишковський - 12-річний піонер, який у часи німецько-радянської війни році допомагав радянським партизанам і солдатам Червоної армії, а після вигнання нацистів - активний член шумського осередку піонерської організації. За це Васю в грудні 1944 році, начебто, живцем спалили в хліві "українські буржуазні націоналісти - поліцаї".

За даними джерел "Історичної правди", Вася Шишковський загинув від сліпої кулі неподалік від місця, де відбувався бій між підрозділом УПА та НКВД. Культ "піонера-героя" створила радянська пропаганда.

 

Томаш Ґарріґ Масарик: Президент-визволитель

В аудиторії празького університету шуміли студенти. Молоді люди відмовлялися спілкуватися зі своїм викладачем – професором філософії Томашем Масариком. Викладач писав крейдою на дошці свої звернення, однак у відповідь чув лише свист студентів, які таким чином бойкотували його лекцію. На дітей Масарика нападали дорогою до школи, а дружина Шарлотта стала ціллю насмішок та презирства. Сам Масарик отримав ярлик «зрадника» та «єврейського агента». На дворі був 1900 рік і в Празі вирувала антисемітська «Гілснеріада». Протягом наступних двадцяти років Томаш Масарик зі «зрадника» перетворився на «батька нації» та «президента визволителя».

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка