Померла перша жінка-математик — лауреат найвищої наукової нагороди США

8 серпня в Нью-Йорку в віці 94 роки померла Кейтлін С. Моравец — перша жінка-математик, яка здобула Національну медаль науки США.

Її досягнення в царині математики дістали повсюдне практичне застосування та відкрили професію для багатьох інших жінок, пише "Вашингтон Пост".

Доктор Моравец досягла вершин кар’єри математики в часи, коли мало хто з жінок мав можливість навчатися математики чи працювати в цій галузі.

Майже вся її кар’єра минула в Університеті Нью-Йорка, де вона певний час посідала посаду директора Курантівського інституту математичних наук.

Кетлін Сінг (за чоловіком — Моравец) народилася 5 травня 1923 року в Торонто (Канада) в родині відомого викладача Торонтського університету ірландського походження Джона Лінгтона Сінга. Її мати теж вивчала математику, тож обоє батьків заохочували інтелектуальні та професійні амбіції Кетлін.

 Кетлін Моравец і Гарольд Гред у коледжі Нью-Йоркського університету, 1964 рік. Фото: New York University 

У 1945 році Кейтлін здобула ступінь бакалавра в Університеті Торонто,  магістерський ступінь — у 1946 році Массачусетському технологічному інституті. Ступінь доктора філософії в галузі математики вона здобула знову ж у Нью-Йоркському університеті в 1951 році.

Шукаючи роботу, вона "лише хотіла того, що було доступне для чоловіків", як вона одного разу сказала виданню USA Today. За її словами, Курантівський інститут підтримав її кар’єру, давши підвищення, коли в неї була перша дитина, завдяки чому вона мала змогу платити за дитячий садок, коли повернулася до праці.

Влаштувавшись у 1950-х, вона швидко стала відомою завдяки дослідженням навколозвукового потоку, тобто поведінки повітря під час досягнення об’єктом, як от літак, швидкості звуку.

Це було справою першочергового інтересу для інженерів військової авіації, які намагалися розробити такі крила літака, які б могли згладжувати ударні хвилі, що утворюються, коли повітря навколо літака проходить звуковий бар’єр.

Теорема д-ра Моравец показала, що, попри сподівання інженерів, протиударна конструкція "можлива в теорії, але неможлива на практиці", — повідомив в інтерв’ю професор математики Університету м. Нью-Йорка Роберт В. Кон.

Відтак інженери сконцентрувалися на зменшенні впливу ударних хвиль замість намагатися зовсім його уникнути.

Д-р Моравец також відзначили за її працю, яка пояснювала розсіювання звукових, світлових, водних і гравітаційних хвиль від зіткнення об перешкоди. Концепція "нерівності Моравец", як її називають, "досі використовується для вирішення широкого спектру практичних завдань", — каже професор математики Університету м. Нью-Йорка Дін Янг.  

У 1998 році д-ра Моравец нагородили Національною медаллю науки за академічні досягнення, які "стали можливими завдяки її лідерським якостям та натхненню, розсудливості й далекоглядності, знанням та великодушності щодо колег та співробітників".

Також д-р Моравец була членом ради Принстонського університету та Фонду Альфреда П. Слоуна, а також президентом Американського математичного товариства, яке відзначило її нагородою за професійні досягнення в житті. 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.