АНОНС: У Львові відкриють меморіальну дошку Михайлові Гориню

26 серпня 2017 року відбудеться відкриття пам’ятної дошки українському правозахисникові, дисиденту і політв'язню радянських часів, Почесному громадянину Львова, одному з засновників та керівників Української Гельсінської групи та Української Гельсінської спілки Михайлові Гориню.

Пам’ятну дошку заплановано встановити на фасаді будинку, де мешкав Михайло Горинь, за адресою: м. Львів, вул. Шептицьких, 33.

Як виглядатиме пам'ятна дошка


Участь у заході візьмуть відомі політв’язні та борці за незалежність України: Богдан та Микола Горині, Микола Горбаль, Орися Сокольська, представників громадськості, влади області й міста.

Михайло Горинь (1930—2013) — визначний діяч дисидентського руху, радянський політв’язень, політичний діяч незалежної України.

У квітні 1966 року за звинуваченням у проведенні антирадянської агітації і пропаганди засуджений на 6 років таборів суворого режиму. За пропаганду і розповсюдження самвидаву серед в’язнів 18 липня 1967 року суд Зубово-Полянського р-ну Мордовської АРСР присудив Гориневі 3 роки ув’язнення у Владимирській тюрмі.

Брав участь у виробленні основоположних документів створеної 9 листопада 1976 року Української Гельсінської групи.

У червні 1982 року Горинь засуджений за ст. 62 ч. 2 і ст. 179 КК УРСР (антирадянська агітація і пропаганда та відмова дати покази у справі Кандиби) на 10 років позбавлення волі в таборах особливого режиму та 5 років заслання. Визнаний особливо небезпечним рецидивістом.

У зв`язку з "перебудовою" помилуваний 2 липня 1987 року, в 1990-му — реабілітований.

У вересні 1988-го Горинь організував і очолив Робочу групу захисту українських політв`язнів, яка увійшла до Міжнаціонального комітету захисту політв`язнів.

На Установчому з’їзді (8—10 вересня 1989 року) обраний головою секретаріату Народного Руху України, був головою Політради і співголовою НРУ.

Детальніше про життя Михайла Гориня читайте в розділі "Тексти"

"Час Михайла Гориня"

26 серпня, субота, 13.00

Місце: м. Львів, вул. Шептицьких, 33.

Організатор: Громадська організація "Ветеранське об`єднання Українська Гельсінська Спілка".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.