Польща хоче від Німеччини компенсацій за Другу світову війну

Польська влада розмірковує над вимогою до Німеччини виплатити репарації у зв’язку зі втратами Польщі під час Другої світової війни.

Про це повідомляє ZAXID.net із посиланням на Associated Press.

Таку можливість вивчає комісія польського парламенту. За словами депутата керівної партії "Право і справедливість" Аркадіуша Муларчика, рішення може бути схвалене до 11 серпня.

Цим питанням польські парламентарі зайнялись після того, як лідер "Права і справедливості" Ярослав Качинський заявив, що Польща готується до "історичного контрнаступу".

"Йдеться про величезні суми, а також про той факт, що Німеччина багато років відмовлялася нести відповідальність за Другу світову війну", – заявив він минулого тижня.

У ці дні в Польщі згадують Варшавське повстання 1944 року, в результаті якого загинули 200 тис. поляків. Міністр оборони Польщі Антоні Мацеревич заявив, що німці повинні "заплатити за ті жахливі збитки, яких було завдано польському народу".

Німеччина виплатила мільярди євро компенсацій за злочини нацизму. Здебільшого – євреям, яким удалося вижити. Польща під тиском СРСР у 50-ті роки відмовилась від вимоги таких компенсацій.

Мацеревич заявив, що тогочасна Польща була "маріонеткою Радянського Союзу", відтак її рішення не є легальним.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.