Збройні сили України переймають традиції Армії УНР та ОУН

У Збройних силах України запроваджують традиції спадкоємності з Армією Української Народної Республіки та ОУН.

Це випливає з репетиції параду до Дня Незалежності України, яка пройшла 4 серпня, передають "Тексти".

Під час параду пронесуть бойовий прапор 3-ї Залізної дивізії Армії УНР. Цей стяг передав Національній гвардії України в 1992 році племінник Симона Петлюри, хорунжий Степан Скрипник (він же патріарх Мстислав), який служив у цій дивізії.

Нині прапор зберігається в Національному військово-історичному музеї України в Києві 

Своє почесне найменування дивізія, що брала участь у всіх найбільших військових операціях 1919-1920 років, одержала за стійкість у боях із Червоною армією за Вапнярку і Жмеринку влітку 1919 року.

Так само на параді можна буде побачити бойовий прапор 1-го українського козацького полку ім. Богдана Хмельницького - першої національної української військової частини на Наддніпрянській Україні у ХХ ст.

 Богданівський прапор на параді в Києві в червні 1917 року

Війська маршируватимуть Хрещатиком під акомпанемент "Маршу українського війська" - варіанту "Маршу українських націоналістів" ("Зродились ми великої години"), видозміненого Олегом Скрипкою.


До того ж, на параді зіграють​ марш, написаний композитором Миколою Лисенком, який використовувала Армія Української Народної Республіки.

З'єднання Збройних сил одержать найменування на честь історичних українських формувань і військових діячів. 72-га окрема механізована бригада (омбр) стане імені Чорних запорожців - найкращого полку кінноти Армії УНР; 24-та омбр отримає ім'я короля Данила Галицького.

Відомо також про плани надати частинам імена полковника Армії УНР та засновника й провідника ОУН Євгена Коновальця та гетьмана Івана Виговського, який на чолі козацького війська розгромив московитів під Конотопом у 1659 році.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.