На московському пам'ятнику Калашникову знайшли ляп. ФОТО

Із нещодавно відкритим пам'ятником Михайлові Калашникову в Москві стався конфуз. На барельєфі на постаменті опинилося зображеня креслення іншого автомата, розробленого німецьким зброярем Хуго Шмайссером ще в період Другої світової.

Помилку скульптора розгледів російський військовий історик Юрій Пашолок.

У відповідь виконавчий директор Російського військово-історичного товариства Владислав Кононов, яке було замовником монумента, пообіцяв демонтувати цей елемент скульптурної композиції, передає російська служба "Радіо "Свобода".

Скульптор Салават Щербаков визнав свою помилку. 22 вересня робітники з його майстерні болгаркою спиляли хибний елемент. Під час демонтажних робіт їх затримала поцліція й відвезла у відділок писати пояснення.

Крім того, тоді ж поліція затримала експерта з муляжем автомата Калашникова, який давав коментарі телебаченню.

Помилковим збраженням було креслення німецького автомата СТГ-44 конструкції Хуго Шмайссера або ж його прототипа Мкб-42(Х), які ззовні дещо подібні до АК-47. Існує версія, що справжнім автором автомата Калашникова був не Михайло Калашников, а власне Шмайссер, який у 1946-1950-х роках працював у Радянському Союзі.

Відомо, що німецькі спеціалісти брали участь у розробці радянських технологій обробки металу для виготовлення зброї, в т. ч. й автомата Калашникова. Однак безпосереднє авторство Хуго Шмайссера поки не підтверджене. 

Як відомо, Михайло Калашников розробив свій автомат у 1947 році. За два роки він став на озброєння Радянської армії. Серія зброї на основі АК-47 - автомати, кулемети і снайперські гвинтівки - стала основною стрілецькою зброєю в СРСР. Вони досі стоять на озброєнні Збройних сил України. 

Нагадаємо пам’ятник російському зброяреві Михайлу Калашникову урочисто відкрили 19 вересня в Москві .

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.