У Росії відкрили пам’ятник Дзержинському в роковини початку "червоного терору"

5 вересня в роковни початку "червоного терору" в російському м. Кірові урочисто відкрили пам’ятник російському революціонерові-більшовику, засновнику ВЧК Феліксу Дзерзинському.

Відкриття монумента приурочили до 140-ліття з дня народження Дзержинського, яке виповнюється 11 вересня (за новим стилем), передає прес-служба Уряду Кіровської області РФ.

Крім того, особа Дзержинського пов’язана з регіоном тим, що відомий комуніст відбував тут заслання й працював у партійно-слідчій комісії в 1919 році.

 Фото: прес-служба Уряду Кіровської області

Чавунний пам’ятник, що має 2,6 метра заввишки й важить 2 тонни, виготовлено з ініціативи ветеранів Федеральної служби безпеки. Кіровська міська дума схвалила проект. Встановили статую у дворі міського клубу ветеранів.

На відкритті був присутній  т.в.о. губернатора області Ігор Васильєв, начальник Управління ФСБ по Кіровській обл. Сергій Мочалов, міське керівництво, представник силових відомств і ветерани.  

 Фото: прес-служба Уряду Кіровської області

"Це наша історія, яка нас усіх об’єднує", — сказав Мочалов на церемонії відкриття. Прес-служба адміністрації Кіровщини уточнює заслуги Дзержинського:

"Фелікс Дзержинський є засновником вітчизняних органів державної безпеки й зробив значний внесок у становленн держави. Він займався питаннями внутрішньої політики й захисту дітей, розвитком промисловості й залізничного сполучення, а також стояв біля витоків створення спортивного товариства "Динамо", метою якого була популяризація фізичної культури й спорту серед населення".

Фото: прес-служба Уряду Кіровської області 

Про те, що Всеросійська надзвичайна комісія по поротьбі з контрреволюцієї й саботажем (рос. ВЧК), яку очолював Дзержинський, була репресивно-каральним органом, який реалізував більшовицьку політику "червоного терору" проти "ворожих класів" у Росії та в загарбаних Червоною армією країнах, не згадується.

Того ж дня, за повідомленням "Новой газеты", представники громадськості неофіційно поклали квіти до монумента жертвам політичних репресій на набережній Гріна. Саме 5 вересня 1918 року Рада Народних Комісарів РСФРР видала постанову "Про червоний терор".

Масові розстріли "контрреволюціонерів" (справжніх і уявних) відбувалися в 1918—1919 роках і в Кірові (тодішній Вятці) також.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.