У Харкові відкрили меморіальну дошку Петру Григоренку. ФОТО

Сьогодні в Харкові встановили меморіальну дошку на честь визначного українського дисидента, члена-засновника Української Гельсінської групи, борця за права кримськотатарського народу генерала Петра Григоренка.

Про це написав на своїй сторінці у "Фейсбуці" представник Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у Харківській област Євген Маслов, який був присутній на події.

 Фото: Євген Маслов
Фото: Станіслав Чепурко 

Меморіальний знак відкрили на будівлі гуртожитка Харківського політехнічного інституту "Гігант" за адресою: вул. Пушкінська, 79 з приводу 110-ї річниці від дня народження Петра Григоренка, яка минула 16 жовтня. Автор і скульптор дошки - Дмитро Іванченко.

 Фото: Євген Маслов

У церемонії відкриття взяли участь: син дисидента Андрій Григоренко, голова Харківського обласного комітету "Дробицький Яр" Леонід Леонідов, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров та представник Меджлісу кримськотатарського народу.

Як зазначає харківський журналіст Володимир Чистилін, дошку Петрові Григоренку намагалися встановити протягом 10 років. І щойно після початку декомунізації, коли проспект Жукова дістав назву імені Григоренка, це стало можливим.

Як повідомлялося, в переддень 110-річчя з дня народження Петра Григоренка в Музеї шістдесятництва презенували фотодокументальну виставку "Генерал дисидентського руху".

---------
Читайте також:

Петро Григоренко - радянський генерал, який став дисидентом

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.