У Харкові відкрили меморіальну дошку Петру Григоренку. ФОТО

Сьогодні в Харкові встановили меморіальну дошку на честь визначного українського дисидента, члена-засновника Української Гельсінської групи, борця за права кримськотатарського народу генерала Петра Григоренка.

Про це написав на своїй сторінці у "Фейсбуці" представник Національної ради з питань телебачення і радіомовлення у Харківській област Євген Маслов, який був присутній на події.

 Фото: Євген Маслов
Фото: Станіслав Чепурко 

Меморіальний знак відкрили на будівлі гуртожитка Харківського політехнічного інституту "Гігант" за адресою: вул. Пушкінська, 79 з приводу 110-ї річниці від дня народження Петра Григоренка, яка минула 16 жовтня. Автор і скульптор дошки - Дмитро Іванченко.

 Фото: Євген Маслов

У церемонії відкриття взяли участь: син дисидента Андрій Григоренко, голова Харківського обласного комітету "Дробицький Яр" Леонід Леонідов, директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров та представник Меджлісу кримськотатарського народу.

Як зазначає харківський журналіст Володимир Чистилін, дошку Петрові Григоренку намагалися встановити протягом 10 років. І щойно після початку декомунізації, коли проспект Жукова дістав назву імені Григоренка, це стало можливим.

Як повідомлялося, в переддень 110-річчя з дня народження Петра Григоренка в Музеї шістдесятництва презенували фотодокументальну виставку "Генерал дисидентського руху".

---------
Читайте також:

Петро Григоренко - радянський генерал, який став дисидентом

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.