Перший в Україні пам'ятник Петлюрі урочисто відкрили у Вінниці. ФОТО

14 жовтня в Вінниці на честь Дня захисника України відбулося урочисте відкриття першого в Україні пам’ятника Головному Отаману УНР Симону Петлюрі в повний зріст.

Пам’ятник установили за адресою: вулиця Симона Петлюри, 15 (колишня Чкалова), біля будівлі Вінницького обласного радіо, де колись була канцелярія Головного Отамана в часи, коли Вінниця мала статус Тимчасової столиці Української Народної Республіки. Про це повідомляє Вінницький інформаційний портал "Vежа".

 

Пам’ятник зроблений місцевим скульптором Володимиром Оврахом на замовлення вінницького мецената Сергія Капусти, він виконаний повністю з бронзи. За основу монумента взяли найвідоміше фото Симона Петлюри, на якому він сидить на лавці, однак додали в нього кілька деталей, аби тематично пов’язати з Вінницею.

 

"Радилися з цього приводу з істориком Олександром Федоришеним. Вирішили, що буде цікавим художнім поворотом "вставити" у руки Петлюрі мапу України, на яку він дивитиметься і бачитиме дві головних позначки – "Вінниця" – тимчасова столиця УНР, – та "Київ" – столиця України, яку тимчасово було захоплено більшовиками в ході історичних подій.

А встановити його плануємо на території двору будівлі обласного радіо. Це логічно, адже, як мені розповіли, в цьому будинку знаходився Будинок канцелярії Симона Петлюри у 1920-му році", – каже Володимир Оврах. – "З пропозицією створити цю скульптуру до мене звернувся меценат Сергій Капуста. Дуже приємно, що у Вінниці буде така скульптура".

 

Церемонію відкриття разом з почесною вартою УНР проводив очільник "Центру історії Вінниці", організатор фестивалю "Вінниця – столиця УНР" Олександр Федоришен. Першим слово під час відкриття взяв керівник Вінницького архіву, історик Юрій Легун.

"Сто років тому українців, які боролися за незалежність власної держави, вороги називали саме "петлюрівцями" – тоді ще не було терміну "бандерівці". Та незалежність постала тому, що люди перейшли від справ до дій, хоч і не змогли у ті роки на довго втримати державність.

Сьогодні ми бачимо, що у Вінниці також знайшлися кілька людей, які від ідеї перейшли до справи – історики, чиновники, меценати, митці, просто люди, котрі люблять власне місто і власну державу – і саме тому перший повноцінний пам’ятник Петлюрі з’явився не у величному Києві чи патріотичному Львові, а у Вінниці. Однак я впевнений, що скоро такі пам’ятники з’являться і в інших містах держави", – сказав архівіст.

 

"Я і все місто пишаємося, що перший пам’ятник Симону Петлюрі у повний зріст з’явився саме у Вінниці. Я впевнений, що це стане черговим кроком для створення музею Історії Вінниці як Тимчасової столиці, і ми вже маємо для нього перший цінний експонат – копію військового прапора Третьої Залізної Дивізії УНР", – сказав міський очільник.

 

За тим квіти до монументу поклали очільники міста та області – міський голова Вінниці Сергій Моргунов, голова ОДА Валерій Коровій та десятки вінничан.

"Ми змогли створити і відкрити цей пам’ятник: попри окремий спротив, який, я впевнений, також відбувався в рамках гібридної війни, яка ведеться проти України. Але так, як ми сьогодні перемагаємо на фронті, так ми переможемо і на історичному, культурному та просвітницькому фронті", – сказав голова вінницької ОДА Валерій Коровій.

Нагадаємо, досі в Україні було лише одне погруддя на честь Симона Петлюри, встановлене у м. Рівному. Вінницький пам'ятник відтворює образ Головного Отамана повністю.

Як повідомлялося, на День захисника України у Вінниці пройшов фестиваль "Вінниця – столиця УНР", під час якого військово-історичні реконструктори демонстрували бої армій УНР і ЗУНР проти російських Червоної і Добровольчої армій за місто.

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.